Координация банковского надзора в Европейском Союзе (аналитический обзор)

Abstract

Банковский надзор, имеющий большое значение для стабильности банковской системы и эффективной организации кредитования хозяйствующих субъектов, усложняется и приобретает новые функции в силу того, что банковские группы начали активно осуществлять трансграничную деятельность. Нынешняя реструктуризация банковского сектора в ЕС представляет собой принципиально новый этап финансовой интеграции, включающий делегирование полномочий и предоставление суверенных прав национальным правительствам для достижения общеевропейских ценностей.Отдельные государства-члены ЕС уже делали определенные шаги по смягчению и преодолению негативных последствий глобального финансово-экономического кризиса, чаще всего - связанные с предоставлением государственных кредитов и правительственных гарантий. В отдельных случаях были достигнуты положительные результаты, в частности, благодаря мерам, предпринимаемым самой банковской группой (когда дочерний банк является ключевым элементом для выживания группы), а также мерам, предпринимаемым несколькими странами (когда материнский банк и его зарубежные дочерние банки являются системно важными для нескольких стран). Однако в целом достигнутые результаты все ещё являются неудовлетворительными, что поднимает вопрос о необходимости усиления координации национальной и наднациональной политики в этой сфере.В статье исследована динамика роли и инструментов банковского надзора для координации национальной политики стран-членов ЕС. Выполненный анализ свидетельствует, что в ряде случаев усилия, направленные на устранение последствий глобального финансово-экономического кризиса, привели к нежелательным побочным эффектам для экономик других стран. Рассмотренные меры спасения трансграничных банков лежат в основе новых реалий в области координации политики банковского надзора.Согласно результатам исследования основной целью совершенствования координации надзора является уменьшение побочных эффектов от мероприятий по санации банков. Новая культура надзора призвана уменьшить затраты для налогоплательщиков и вероятность возникновения нового кризиса. Ожидается, что теперь банковская система будет эффективнее выполнять свои функции по стимулированию развития новой промышленности и обеспечению устойчивого экономического роста в долгосрочной перспективе.

Банківський нагляд, що має важливе значення для стабільності банківської системи та ефективної організації кредитування господарюючих суб'єктів, ускладнюється і набуває нових функцій через те, що банківські групи почали активно здійснювати транскордонну діяльність. Нинішня реструктуризація банківського сектору в ЄС репрезентує принципово новий етап фінансової інтеграції, який включає делегування повноважень і надання суверенних прав національних урядів для досягнення загальноєвропейських цінностей.Окремі держави-члени ЄС вже здійснювали певні кроки щодо пом'якшення та подолання негативних наслідків глобальної фінансово-економічної кризи, найчастіше - пов'язані з наданням державних кредитів і урядових гарантій. В окремих випадках були досягнуті позитивні результати, зокрема завдяки заходам, яких вживає сама банківська група (коли дочірній банк є ключовим елементом для виживання групи), а також заходам, що вживаються кількома країнами (коли материнський банк і його зарубіжні дочірні банки є системно важливими для декількох країн). Однак у цілому досягнуті результати все ще є незадовільними, що порушує питання про необхідність посилення координації національної та наднаціональної політики в цій сфері.У статті досліджено динаміку ролі та інструментів банківського нагляду для координації національної політики країн-членів ЄС. Виконаний аналіз свідчить, що в ряді випадків зусилля, спрямовані на усунення наслідків глобальної фінансово-економічної кризи, призвели до небажаних побічних ефектів для економік інших країн. Розглянуті заходи порятунку транскордонних банків становлять основу нових реалій у сфері координації політики банківського нагляду.Результати дослідження свідчать, що основною метою вдосконалення координації нагляду є зменшення побічних ефектів від заходів щодо санації банків. Нова культура нагляду покликана зменшити витрати для платників податків і ймовірність виникнення нової кризи. Очікується, що тепер банківська система буде краще виконувати свої функції із стимулювання розвитку нової промисловості та забезпечення сталого економічного зростання в довгостроковій перспективі.

Banking supervision, which is important for the stability of the banking system and the effective organization of lending to business entities, is complicated and acquires new functions due to the fact that banking groups have begun to actively carry out cross-border activities. The current restructuring of the banking sector in the EU represents a fundamentally new stage of financial integration, which includes the delegation of authority and the granting of sovereign rights to national governments to achieve pan-European values.Individual EU member states have already taken their own steps to mitigate and overcome negative consequences of the global financial and economic crisis, most often related to the provision of government loans and government guarantees. In some cases, positive results were achieved, in particular, thanks to the measures, taken by the banking group itself (when thesubsidiary bank is the key element for the group's survival), as well as the measures, taken by several countries (when the parent bank and its foreign subsidiary banks are of system importance for several countries). However, in general, the achieved results are still unsatisfactory, which raises the question of the need to strengthen the coordination of national and supranational policies in this area.To this end, the paper explores the dynamics of the role and instruments of banking supervision for coordinating national policies of the EU member states. The analysis shows that in a number of cases efforts, aimed at eliminating the consequences of the global financial and economic crisis, have led to undesirable side effects for the economies of other countries. The measures, taken to save cross-border banks, underlie the new realities in the field of coordination of banking supervision policies.The results of the research showed, that the main goal of improving supervision coordination is to reduce the side effects of bank rehabilitation measures. A new culture of supervision is designed to reduce costs for taxpayers and the likelihood of a new crisis. It is expected, that now the banking system will better perform its functions to stimulate the development of new industry and ensure sustainable economic growth in the long term.