Українська культура в художній рецепції Володимира Самійленка-поета

Abstract

У статті розглядається поетична творчість В. Самійленка через осягнення української духовної культури, її витоків. Поет, малюючи культурологічну модель світу, проголошує поета-митця своєрідним посередником між Богом і суспільством, творцем Логокосмосу, а рідну мову (поезію) – головним чинником національної ідентичності.

The article interprets Volodymyr Samiylenko’s poetry through the prism of Ukrainian spiritual culture and its sources. Constructing a culturological world model, the writer proclaims the poet as a kind of mediator between the God and the society as well as creator of the logocosmos, while the mother tongue (poetry) is stated to be the main factor of the national identity.

В статье рассматривается поэтическое творчество В. Самийленко через осознание им украинской духовной культуры, ее истоков. Поэт, создавая культурологическую модель мира, считает поэта своего рода посредником между Богом и социумом, творцом Логокосмоса, а родной язык – главным фактором национальной идентичности.