У статті автор аналізує внесок монахів-василіан у літературне життя України доби бароко.
Розглянуто творчість архієпископів Йосафата Кунцевича та Лева Кревзи, єпископа Якова Суші.
Окрему увагу приділено діяльності ...
Стаття присвячена вивченню творчої спадщини Василя Гоголя – одного із зачинателів
українського театру, актора й режисера, автора поетичних творів, батька геніального письменника
М. Гоголя. Автор наголошує на тісному ...
На матеріалі латиномовної епіталами XVII ст., що належить перу Михайла Злоторовича,
досліджено процес художнього освоєння дійсності, трансформації, за законами етикетного жанру,
реальних осіб в літературні образи. Шляхом ...
У статті йдеться про різнобічну діяльність І. Франка переважно як ученого в царині
літературознавcтва, етнографії, мовознавства, економіки та публіцистики, але основний акцент
словацький історик М. Даніш ставить на ...
У статті висвітлюється співпраця О. Пушкіна та О. Сомова (який свого часу закінчив Харківський
університет) в розвитку російської прози в період, що передував утвердженню гоголівського
напрямку. Нові факти з історії ...
У статті розкривається суть терміна “етикетна література”, подається класифікація за жанрами
та видами етикетних творів, написаних латиною в Україні XV–XIX ст. На підставі теоретико-
літературного аналізу оригінальних ...
Авторка аналізує систему зооморфних образів поезії Данила Братковського, з’ясовує специфіку
використання й символічне значення бестіарію в контексті барокових епіграм поета.
У статті аналізується “Исторія Русовъ” з огляду на наявність у ній російської імперської версії
історії колонізованого українського народу. Не відкидаючи антиколоніального та національного
дискурсів, закладених у творі, ...
Конфлікт українського письменника-полеміста Івана Вишенського зі Львівським Успенським
братством розглядається в контексті діалогу епох Ренесансу й Бароко. Цей діалог у Речі
Посполитій набуває міжетнічного й понадконфесійного ...
У статті проаналізовано образ Маркіяна Шашкевича в поетичних творах Івана Франка,
зокрема у фрагментах поеми “Нове життя”, які не ввійшли до основного варіанта цього
незавершеного твору. Виявлено подібність характеристики ...
У статті досліджується сучасний стан і перспективи студіювання наукової проблеми “Г. Сковорода і музика”. Подано історіографію питання та аналіз музичної топіки у псальмах і симфоніях
Г. Сковороди в контексті актуальних ...
У статті розглядаються особливості функціонування літератури за часів Київської Русі. Автор
завважує парадоксальне поєднання офіційної та неофіційної літератури, відсутність ліричних і
драматичних жанрів, характеризує ...
Статтю присвячено висвітленню поетичної творчості Т. Шевченка з урахуванням здобутків
української етнопсихології. Доведено, що Шевченкове осмислення українського буття іманентно
виражає етнопсихологічні характеристики.
У статті йдеться про філософсько-дидактичний код образної символіки природно-людського
спільносвіту у збірках “Мій Ізмарагд” і “Давнє й нове”. Зроблено спробу окреслити основні
напрямки художньої філософії в межах парадигми ...
Концепція статті фундована на трьох підставових сенсових константах: а) російсько-
українська лінгводихотомія мови Гоголя як відображення національної та духовної роздвоєності
письменника, його внутрішньої драми “ґрунту ...
У статті висвітлюються джерела (“Енеїда” Вергілія, “Енейда” М. Осипова, пам’ятки давнього
українського письменства) та оригінальність українізованого й осучасненого образу пекла в
бурлескно-травестійній поемі “Енеїда” ...
Основу дослідження складає інтерпретація в біографічному аспекті одного з найоригінальніших,
найдискусійніших і, виявляється, найбільш суб’єктивних творів Юрія Федьковича та всієї
української романтичної драматургії – ...
У статті розглянуто шкільну теорію епітафії в давній Україні. Термін “епітафія” вживався в
поетиках у двох значеннях: як похоронна поезія в цілому і як жанровий різновид. Одні поетики
наголошували на епіграматичній формі ...
У статті розглянуто основні етапи записування, публікації та наукового осмислення української
народної міфології у фольклористиці першої половини ХІХ ст.
У статті йдеться про маловідомого поета, публіциста, літературного критика, журналіста,
активного діяча української еміграції Федора Коваля (1913–1987). Проаналізовано деякі його
літературно-критичні та публіцистичні статті.