Європейський Союз у системі факторів регіоналізації

Abstract

У статті досліджується концепція Європи регіонів у контексті єдності історичних традицій, етнічних особливостей, соціально-економічного розвитку, екстериторіальності. Для майбутньої політики євроінтеграції важливим є біоенергетичний підхід, особливо виділення Центральної височини і Європейської рівнини. Біорегіоналізм відповідає ідеї децентралізації та має бути складовою регіональної політики. В історичному контексті для сучасних процесів регіоналізації велике значення для подолання суперечностей має адміністративно-територіальний розподіл, що сформувався на територіях Римської імперії та Візантії, а також християнські вірування. Як прояви регіоналізації у глобальному просторі розглядаються торговельно-економічні союзи, асоціації вільної торгівлі, спільні ринки, валютні союзи. Дослідження проблематики інтеграційних союзів і об’єднань свідчить, що вони є продуктом поєднання інтересів держав, які, як правило, є сусідами і служать вищим цілям економічного і політичного порядку, щоб кожен з учасників отримав додаткові вигоди для себе, особливо від вільного пересування товарів, послуг, робочої сили і капіталу. Європейська інтеграційна модель допускає об’єднання різних країн за рівнем соціально-економічного розвитку на основі дотримання спільних цінностей, проте не має надійного механізму попередження гуманітарних, економічних і політичних криз. Обґрунтовано, що ЄС на нинішньому етапі розвитку потребує прийняття спільної конституції задля свого розвитку як нового політичного утворення.

В статье исследуется концепция Европы регионов в контексте единства исторических традиций, этнических особенностей, социально-экономического развития, экстерриториальности. Для будущей политики евроинтеграции важен биоэнергетический подход, особенно выделение Центральной возвышенности и Европейской равнины. Биорегионализм соответствует идее децентрализации и должен учитываться в региональной политике. В историческом контексте для современных процессов регионализации большое значение для преодоления противоречий имеет административно-территориальное деление, сформировавшееся на территориях Римской империи и Византии, а также христианские верования. В качестве проявлений регионализации в глобальном пространстве рассматриваются торгово-экономические союзы, ассоциации свободной торговли, общие рынки, валютные союзы. Исследование проблематики интеграционных союзов и объединений показало, что они являются продуктом сочетания интересов государств, которые, как правило, соседствуют и служат высшим целям экономического и политического порядка, чтобы каждый из участников получил дополнительные выгоды для себя, особенно от свободного передвижения товаров, услуг, рабочей силы и капитала. Европейская интеграционная модель допускает объединение различных стран по уровню социально-экономического развития на основе соблюдения общих ценностей, однако не содержит надёжного механизма предупреждения гуманитарных, экономических и политических кризисов. Обосновано, что ЕС на нынешнем этапе развития требует принятия общей конституции для своего развития как нового политического образования.

The article explores the concept of Europe regions in the context of the unity of historical traditions, ethnic features, socio-economic development, extraterritoriality. A bioenergetic approach is important for the future policy of european integration, especially the Central highland and the European plain. Bioregionalism corresponds to the idea of decentralization and must be taken into account in regional politics. In the historical context for the modern processes of regionalization, administrative-territorial division, formed on the territories of the Roman Empire and Byzantium, as well as christian beliefs, has a great importance on a way for overcoming the contradictions. Trade-economic unions, free trade associations, common markets, monetary unions are seen as manifestations of regionalization in a global space. A study of the integration unions problem and associations showed that they are a product of a combination of states interests that tend to neighbor and serve the highest goals of the economic and political order, so that each of the participants receives additional benefits for themselves, especially from the free movement of goods, services, strength and capital. The European integration model allows the unification of various countries in terms of socio-economic development based on the observance of common values, but does not contain a reliable mechanism for preventing humanitarian, economic and political crises. It is shown that EU at the current stage of development requires the adoption of a general constitution for its development as a new political entity.