Стаття репрезентує погляди одного із перших дослідників українського весілля Миколи Костомарова у співвідношенні з сучасними досягненнями фольклористичної науки.
В статье проанализирован и интерпретирован современный полевой етнографический материал о персонаже народной демонологии – домашнем духе-опекуне. Показано, насколько сегодня сохранились в народной памяти представления о ...
У зіставленні та взаємодоповненні української і румунської календарної обрядовості авторка робить спробу реконструкції загального походження деяких весняних календарних обрядодій.
Одним із об’єктів фольклористичних студій Іларіона Свєнціцького стали похоронні плачі. Пропонована стаття вказує на вагомість внеску дослідника у вивчення цього художнього жанру української народної словесності, що полягає ...
У статті проаналізовано історію дослідження та функції «табу» в житті первісної людини. На матеріалі окремих сюжетів ініціальних казок здійснена спроба розглянути жіночі закони і табу як форми вірувань стародавніх народів.
Пропонована стаття – спроба з’ясування специфіки різдвяно-новорічної традиції молдован Басарабії. Уміщені фольклорні записи дозволяють скласти враження про основну тематичну спрямованість зимової календарної пісенності регіону.
У статті розглядається питання збереження в традиційній ігровій практиці давніх світоглядних уявлень. Основна увага звернена на присутність в українському ігровому фольклорі персонажів фракійського (кельтського) походження.
Основне питання статті – генеза жертв, аналогічних купальським. Порушувана проблема розглядається на широкому археологічному та етнографічному матеріалі, що в практиці української фольклористики робиться уперше.
Пропонована стаття – спроба з’ясувати роль ритуальної жертви в купальському обрядодійстві, її семантику та генеалогічні основи. Автор розглядає сьогоднішні ритуальні жертвоприношення – ляльку та деревце – як відгомін ...
Автор статті привертає увагу до постаті Параски Плитки як носія етнокультурної традиції. Основним джерелом для з’ясування її значимості виступає уцілілий фрагмент епістолярію, частина якого наведена у статті.
У розвідці простежуються особливості фольклорного міфологізму твору Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». На прикладі повісті з’ясовується співвідношення сучасних літературних тенденцій з фольклором та міфологією.
Рецензія на монографію: Івашків Василь. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша – Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 448 с.
Рецензія на монографію: Мовна Уляна. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). – Львів, 2006. – 208 с.
У статті порушено проблему динаміки політичних та культурних процесів у Басарабії на історичному тлі ХVІІІ –ХХІ ст. та впливу політичних факторів на національну самосвідомість.
У статті розглядається питання історичної та генетичної семантики образу невістки, утвердження основних його звичаєвих функцій та синхронізації останніх з доісторичними прототипами.
У статті авторка основну увагу зосередила на питанні номінації весняних календарно-обрядових пісень українців. За основу взято регіональний аспект з метою виокремлення та узагальнення як домінуючих назв, так і тих, що ...