Системне моделювання процесів накопичення і дисипації знань

Abstract

Запропоновано математичну модель процесів системного накопичення та дисипації знань, в основу якої покладено принцип міждисциплінарного взаємовпливу. Ідентифіковано критичні точки та стадії процесу дисипації. На основі аналізу результатів системних експериментальних досліджень асимптотики процесу дисипації знань виявлено феномен мотивованого формування людським мозком залишкових знань як деякої впорядкованої стійкої інформаційної структури. Встановлено, що середнє значення об’єму залишкових знань є інваріантним відносно всіх параметрів процесу накопичення та дисипації знань і дорівнює меншому з двох об’ємів, отриманих «золотим перетином» деякого максимально можливого об’єму знань, встановленого певними освітніми стандартами.

A mathematical model of the system of accumulation and dissipation of knowledge based on the principles of interdisciplinary interaction is proposed. Critical points and stages of the dissipation process are identified. The phenomenon of motivated formation in human brain of residual knowledge as an ordered stable information structure is established on the basis of the analysis of system experimental researches for the asymptotics of knowledge dissipation process. It is shown that the mean value of the residual knowledge volume is invariant with respect to any of the parameters of knowledge accumulation/dissipation processes and is equal to the smaller of the two volumes obtained from the “golden cut” of the most possible level of the knowledge prescribed by the current standards of education.

Предлагается математическая модель процессов системного накопления и диссипации знаний, базирующаяся на принципе междисциплинарного взаимовлияния. Идентифицированы критические точки и стадии процесса диссипации. На основе анализа результатов системных экспериментальных исследований асимптотики процесса диссипации знаний выявлен феномен мотивированного формирования человеческим мозгом остаточных знаний как некоторой упорядоченной устойчивой информационной структуры. Установлено, что среднее значение объема остаточных знаний является инвариантным относительно всех параметров процессов накопления и диссипации знаний и равно меньшему из двух объемов, полученных «золотым сечением» некоторого максимально возможного объема знаний, установленного определенными образовательными стандартами