Хроническая ревматическая болезнь сердца и степень экологического загрязнения атмосферы

Abstract

Целью и задачами работы стали оценка характера течения хронической ревматической болезни сердца (ХРБС) в регионах проживания больных с разным загрязнением атмосферы ксенобиотиками, роль аэрополлютантов в патогенетических построениях заболевания. Под наблюдением находились 474 пациента. В воздухе изучены концентрации аммиака, 3,4-бензпирена, диоксидов C, N, S, оксида С, сероводорода и фенола. Установлено, что интегральный показатель загрязнения атмосферы, уровень выбросов ксенобиотиков и степень накопления в воздухе промышленных отходов определяет распространенность и заболеваемость ХРБС (аммиак, фенол), развитие острой ревматической лихорадки в детском возрасте, характер пороков сердца, клинические признаки заболевания, выраженность сердечной недостаточности, нарушения возбудимости миокарда, размеры камер сердца и систолодиастолическую дисфункцию левого желудочка. Значения в атмосфере аммиака и фенола являются факторами риска развития в регионе ХРБС.

Метою і задачами роботи стали оцінка характеру перебігу хронічної ревматичної хвороби серця (ХРХС) в регіонах мешкання хворих з різним забрудненням атмосфери ксенобіотиками, роль аерополютантів в патогенетичних побудовах захворювання. Під наглядом знаходилися 474 пацієнти. В повітрі вивчено концентрації аміаку, 3,4-бензпирену, діоксидів C, N, S, оксиду С, сірководня й фенолу. Встановлено, що інтегральний показник забруднення атмосфери, рівень викидів ксенобіотиків та ступінь накопичення в повітрі промислових відходів визначає поширеність і захворюваність ХРХС (аміак, фенол), розвиток гострої ревматичної лихоманки у дитячому віці, характер пороків серця, клінічні ознаки захворювання, виразність серцевої недостатності, порушення збудливості міокарда, розміри камер серця і систолодиістолічну дисфункцію лівого шлуночка. Значення в атмосфері аміаку та фенолу є чинниками ризику розвитку в регіоні ХРХС.

The aim and purpose of the work was to assess the progress of chronic rheumatic heart disease (CRHD) in the regions where inhabit the patients with different air pollution by xenobiotics, the role of air pollutants in pathogenic formations of disease. There were 474 patients under the care. Ammonia concentration, 3,4-benzopyrene, dioxides C, N, S, C oxide, hydrogen sulfide and phenol in the air have been studied. It was found that an integral indicator of air pollution, emissions of xenobiotics and degree of industrial waste accumulation in the air determines the prevalence and incidence of CRHD (ammonia, phenol), development of acute rheumatic fever in the childhood, character of heart diseases, clinical signs of a disease, severity of heart failure, disorder of myocardium excitability, size of heart chambers and systolic and diastolic dysfunction of the left ventricle. The ammonia and phenol values in the atmosphere are CRHD risk factors in the region.