Оцінка експозиції забрудненим повітрям у салоні пасажирських транспортних засобів

Abstract

У своїй щоденній діяльності людина проводить значну частину часу в автомобільних транспортних засобах, зазнаючи впливу забруднюючих речовин, присутніх у складі вихлопних газів. Метою представленої роботи було визначити рівні експозиційних навантажень, обумовлених викидами автомобільного транспорту у салонах пасажирських транспортних засобів різного типу. У серії натурних вимірювань визначали концентрації оксиду вуглецю, діоксиду вуглецю і зважених часток різного аеродинамічного діаметру (РМ₁₀, РМ₂,₅, РМ₁) у салонах маршрутних автобусів (за двома маршрутами руху) та легкового автомобіля з об’ємом двигуна до 2 л (для двох режимів вентилювання салону: з ввімкненим кондиціонером і рециркуляцією та без кондиціонера з відкритим вікном переднього пасажира). Паралельно реєстрували фонові рівні забруднення. Встановлено високу варіабельність забруднення у залежності від маршруту для пасажирського автобусу та режиму вентилювання салону для автомобіля. Показано, що концентрації оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю перевищували відповідні фонові рівні у всіх випадках, а також були вищими у салоні авто. Відмічено перевищення гранично допустимої концентрації оксиду вуглецю в середньому у 2 рази у салоні легкового авто протягом усього часу поїздки для обох режимів вентилювання, а також стрімке зростання концентрацій діоксиду вуглецю в авто з увімкненим режимом кондиціювання прямо пропорційно до часу поїздки. Водночас, рівні концентрацій зважених часток у 35 % вимірювань для РМ₁₀ та у 60 % для РМ₂,₅ у салонах пасажирських автобусів маршруту 1 та у 83 % вимірювань як для РМ₁₀, так і для РМ₂,₅ для маршруту 2 перевищували рекомендовані ВООЗ значення. У салоні авто перевищень рекомендованих рівнів не виявлено. Доведено, що увімкнення режиму кондиціювання та рециркуляції у салоні авто дозволяє знизити експозицію зваженими частками на 50-60 %.

В своей ежедневной деятельности человек проводит значительную часть времени в автомобильных транспортных средствах, подвергаясь воздействию загрязняющих веществ, присутствующих в составе выхлопных газов. Целью представленной работы было определить уровни экспозиционных нагрузок, обусловленных выбросами автомобильного транспорта в салонах пассажирских транспортных средств различного типа. В серии натурных измерений определяли концентрации оксида углерода, диоксида углерода и взвешенных частиц различного аэродинамического диаметра (РМ₁₀, РМ₂,₅, РМ₁) в салонах маршрутных автобусов (по двум маршрутам движения) и легкового автомобиля с объемом двигателя до 2 л (для двух режимов вентиляции салона: с включенным кондиционером и рециркуляцией и без кондиционера с открытым окном переднего пассажира). Параллельно регистрировали фоновые уровни загрязнения. В результате проведенных исследований установлена высокая вариабельность загрязнения в зависимости от маршрута для пассажирского автобуса и режима вентиляции салона для автомобиля. Показано, что концентрации оксида углерода и диоксида углерода превышали соответствующие фоновые уровни во всех случаях и были выше в салоне автомобиля. Отмечено превышение предельно допустимой концентрации оксида углерода в среднем в 2 раза в салоне легкового автомобиля в течение всего времени поездки для обоих режимов вентиляции, а также стремительный рост концентраций диоксида углерода при включенном режиме кондиционирования прямо пропорционально времени поездки. В то же время, уровни концентраций взвешенных частиц в 35% измерений для РМ₁₀ и в 60% для РМ₂,₅ в салонах пассажирских автобусов маршрута 1, а также в 83% измерений как для РМ₁₀ так и для РМ₂,₅ для маршрута 2 превышали рекомендованные ВОЗ значения. В салоне автомобиля превышений рекомендованных уровней не установлено. Доказано, что включение режима кондиционирования и рециркуляции в салоне автомобиля позволяет снизить экспозицию взвешенными частицами на 50-60%.

Travel microenvironments contribute significantly to human daily exposure to various air pollutants that are present in vehicles’ exhaust gases. This study aims to estimate human exposure formed by traffic emissions in different transport modes. Carbon monoxide. carbon dioxide and PM (РМ₁₀, РМ₂,₅, РМ₁) concentrations were measured in public bus (two different routes selected) and in car with engine < 2.0L (2 cabin ventilation modes tested: windows opened without A/C and windows closed with A/C). Background measurements were conducted at an urban background location. The results revealed significant variability in air pollution levels inside vehicles’ cabins depending on the route followed for the public bus and cabin ventilation mode for the car. CO and CO₂ concentrations were higher than respective background values for all cases with the highest levels observed in the car. CO concentrations registered in car for both cabin ventilation modes were on average 2 times higher than the corresponding maximum allowable limit value. CO₂ levels in car with A/C mode increased as a function of time travel. It was observed that PM concentrations obtained in public bus exceeded the WHO guideline levels in 35% of measurements for РМ₁₀ and in 60% for РМ₂,₅ for the route 1 and in 83% of measurements for both РМ₁₀ and РМ₂,₅ for the route 2. At the same time, PM in-car levels were below WHO guideline limit. Additionally, it was proved that turning air conditioning system on could reduce incabin PM exposure during car travel by 50-60 % depending on particle size.