Можливі механізми антигемолітичної дії хлорпромазину

Abstract

Досліджено можливі механізми антигемолітичної дії хлорпромазину: зміна площі поверхні мембран еритроцитів та витік іонів калію з клітин. Форму клітин в популяції, яку спрямовано змінювали введенням в суспензію певної кількості стоматоцитогенної речовини – катіонного амфіфілу (хлорпромазину), контролювали за допомогою світлового мікроскопа МБІ-15У з фотореєстрацією досліджуваного об’єкта. Показано, що при збільшенні концентрації хлорпромазину в суспензії еритроцитів з гематокритом 30% від 0,125 до 1,0 мМ форма клітин змінюється у напрямку: дискоцит→стоматоцит→сферостоматоцит→сфероцит. Паралельно визначали вихід іонів калію з клітин та розподіл еритроцитів за індексом сферичності. Встановлено, що при концентраціях хлорпромазину, які викликають захист від гіпотонічного гемолізу, витік калію відсутній або незначний. Тому цей фактор не може бути причиною захисної дії амфіфілів від гіпотонічного гемолізу. Отримані криві щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності адекватно характеризують ступінь сферичності клітин у популяції, а вбудовування амфіфільних молекул у мембрани еритроцитів при концентраціях, набагато менших, ніж літичні, приводить до сплощення частини клітин, тобто до збільшення площі їх поверхні.

Исследованы возможные механизмы антигемолитического действия хлорпромазина: изменение площади поверхности мембран эритроцитов и утечка калия из клеток. Форму клеток в популяции, которую изменяли введением в суспензию определенного количества стоматоцитогенного вещества – катионного амфифила (хлорпромазина), контролировали при помощи светового микроскопа МБИ-15У с фоторегистрацией исследуемого объекта. Показано, что при увеличении концентрации хлорпромазина в суспензии эритроцитов с гематокритом 30% от 0,125 до 1,0 мМ форма клеток изменяется в направлении: дискоцит→стоматоцит→сферостоматоцит→сфероцит. Параллельно определяли утечку ионов калия из клеток и распределение эритроцитов по индексу сферичности. Установлено, что при концентрациях хлорпромазина, которые защищают от гипотонического гемолиза, утечка калия отсутствует или незначительна. Поэтому этот фактор не может быть причиной защитного действия амфифилов от гипотонического гемолиза. Полученные кривые плотности распределения эритроцитов по индексу сферичности адекватно характеризуют степень сферичности клеток в популяции, а встраивание амфифильных молекул в мембраны эритроцитов в концентрациях, намного меньших литических, приводит к уплощению части клеток, т. е. к увеличению площади их поверхности.

Possible mechanisms of chlorpromazine antihemolytic activity, i.e. changes in erythrocyte membrane surface area and cell potassium outflux, were studied. Cell shape, controlled with MBI-15U light microscope and recorded by a photocamera, was changed by introduction of certain amount of an stomacytogenic cationic amphiphilic substance, chlorpromazine, into the suspension. It was shown, that when increasing the chlorpromasine concentration in erythrocyte suspension with hematocrit of 30% from 0.125 mM up to 1.0 mM the cell shape was changed in the following direction: discocyte→stomatocyte→spherostomatocyte→ spherocyte. Potassium ions outflux and erythrocyte distribution on sphericity index were simultaneously determined. The investigations revealed the absence or minor extent of potassium leakage when use the chlorpromazine concentrations, resulting in antihemolytic protection. Therefore, this factor can not be the reason of amphiphilic protection effect against hypotonic hemolysis. Obtained curves of erythrocyte sphericity index distribution density were shown to characterise adequately the spherical rate of cells in the population, and building-in of amphiphilic molecules into erythrocyte membranes in concentrations, being lower as a lytic ones, led to the flattening of part of the cells, i.e. to the rise of their surface area.