Исследование насыщения ткани плаценты глицерином и 1,2-пропандиолом

Abstract

Методами дифференцильной сканирующей калориметрии и ядерного магнитного резонанса проведено исследование насыщения образцов плаценты глицерином и 1,2-пропандиолом (1,2-ПД). Образцы плаценты выдерживали в 10, 40, 60 масс % растворах глицерина и 1,2-ПД в течение 20, 60 мин и 24-х часов. Показано, что в ткани плаценты образуются растворы 1,2-ПД более высоких концентраций для всех насыщающих растворов, содержащих 1,2-ПД по сравнению с аналогичными растворами, содержащими глицерин. В плаценте за одно и то же время эквилибрации в среде с 1,2-ПД образуется большее количество стеклообразной фазы.

Методами диференціальної скануючої калориметрії і ядерного магнітного резонансу проведено дослідження насичення зразків плаценти гліцерином і 1,2- пропандіолом (1,2-ПД). Зразки плаценти витримували в 10, 40, 60 мас % розчинах гліцерину і 1,2-ПД на протязі 20, 60 хв і 24-х годин. Показано, що в тканині плаценти утворюються розчини 1,2-ПД більш високих концентрацій для всіх насичуючих розчинів, що містять 1,2-ПД порівняно з аналогічними розчинами з гліцерином. У плаценті за один і той же час еквілібрації в середовищі з 1,2-ПД утворюється більша кількість склоподібної фази.

Using differential scanning calorimetry and nuclear magnetic resonance methods we investigated placenta samples’ saturation with glycerol and 1,2-propane diol (1,2-PD). Placenta samples were exposed in 10, 40, 60% (w/w) glycerol and 1,2-PD solutions for 20, 60 min and 24 hrs. It was shown that in placenta tissue there was the formation of 1,2-PD solutions of higher concentrations for all saturating solutions with 1,2-PD in comparison with those with glycerol. A big amount of vitreous phase is formed in placenta for the same equilibration time in 1,2-PD-contained medium.