Плацента как индикатор техногенного загрязнения окружающей среды

Abstract

Плацента характеризуется выраженной чувствительностью к внешнесредовым химическим воздействиям, что подтверждается высокими уровнями внутриплацентарного накопления ксенобиотиков, концентрации которых у беременных промышленных регионов в 1,4-3,9 раза превышают аналогичные показатели женщин экологически чистых территорий и в 1,4-5,0 раз выше по сравнению с другими биосубстратами системы «мать-плацента-плод». При этом дополнительная нагрузка организма свинцом во время беременности вызывает повышение в 2,4-3,2 раза его накопления в плаценте с одновременным нарушением процессов транслокации эссенциальных микроэлементов и приводит к повреждению фетоплацентарного комплекса с выраженными дегенеративно-дистрофическими, дисциркуляторными, некробиотическими изменениями, сопровождается высоким уровнем эмбриолетальности, формированием внутриутробных дизадаптивных процессов, осложнениями беременности и родов, что позволяет обосновать включение плаценты как биомаркера в дизайн биомониторинговых исследований населения промышленных регионов.

Плацента характеризується вираженою чутливістю до впливу хімічних факторів довкілля, що підтверджується високими рівнями внутрішньоплацентарного накопичення ксенобіотиків, концентрації яких у вагітних промислових регіонів у 1,4-3,9 разу перевищують аналогічні показники жінок екологічно чистих територій і в 1,4-5,0 разів вищіпорівняно з іншими біосубстратами системи «мати-плацента-плід». При цьому додаткове навантаження організму свинцем під час вагітності викликає підвищення у 2,4-3,2 разу його накопичення в плаценті з одночасним порушенням процесів транслокації есенціальних мікроелементів і призводить до пошкодження фетоплацентарного комплексу з вираженими дегенеративнодистрофічними, дисциркуляторними, некробіотичними змінами, супроводжується високим рівнем ембріолетальності, формуванням внутрішньоутробних дизадаптивних процесів, ускладненнями вагітності та пологів, що дозволяє обгрунтувати включення плаценти як біомаркера в дизайн біомоніторінгових досліджень населення промислових регіонів.

Placenta is characterized by a pronounced sensitivity to exogenous chemical influences, as evidenced by the high levels of intraplacental accumulation of xenobiotics, whose concentrations in pregnant women of the industrial regions 1,4-3,9 times higher than those of women of ecologically clean areas, in 1,4-5,0 times higher compared with other biological substrates of the system “mother-placenta-fetus”. The additional burden of lead during pregnancy causes an increase in the 2.4-3.2 times its accumulation in the placenta with a simultaneous violation of the translocation process of essential trace elements and leads to damage of the fetoplacental complex with severe degenerativedystrophic, dyscirculatory, necrobiotic changes, accompanied by high levels of embryonic lethality, formation of intrauterine disadaptive processes, complications of pregnancy and childbirth, which allows to justify the inclusion of the placenta as a biomarker in biomonitoring studies design population of industrial regions.accompanied by a high embrioletalnosti level, the formation of maladaptive processes fetal complications of pregnancy and childbirth, which allows to justify the inclusion of the placenta as a biomarker in biomonitoring studies design of industrial regions population.