Urgent radio-medical service on board ship as an indicator of medical training of marine officers

Abstract

144 radio-medical consultations given in 2009-2010 to the officers responsible for medical aid on board ship are analyzed. All the officers have been trained according to the requirements of STCW-78/95. The Centre for urgent medical-and-sanitary reaction for search and rescue (SAR, Ukraine) has registered 30 appeals for medical aid from a passenger liner, three ocean tugs and 26 merchant ships. Among them there were appeals from 13 bulkers (39,9%), 5 universal ships (16,5%), 4 tankers (13,3%), 4 container-carries (13,3%). Medical aid was rendered by the masters in 22 (73,3%) cases, by the chief officer in 5 (17,0%) of cases and in 3 cases (9,7%) it was rendered by the second officer. Among those who needed medical aid there were 13(42,3%) citizens of Ukraine, 8 (27,3%) Filipinas, 4 (13,4%) citizens of Tanzania and Indonesia. The rest were representatives of Greece, Turkey, Cuba. Surgical problems had 8 seafarers (appendicitis – 2, abscesses-2, severe trauma with the fractures of the chest-2, fractures of the limbs – 2); nervous and psychotic episodes were on the second place (5 episodes), then cardio-vascular diseases and cutaneous diseases (4 cases), correspondingly. Infectious diseases have been diagnosed in 3 cases. The most severe case was presented by the acute poisoning with phosphine. The case was complicated with acute renal insufficiency. Another severe case was connected with a vast tumor of submaxillary area, complicated with life-threatening asphyxia. A complete recurrence on board ship there were in 32,7% cases, in 50,3% of cases the sufferers needed hospitalization to the coastal medical establishments, in 10,0% of cases helicopter evacuation was done. There were none fatalities. The medical skills of the officers from the named ships have been estimated as “good” in 53,2% of cases, “satisfactory” in 23,4% of cases and “poor’ and “very poor” – 23,3%. Conclusions: seafarers’ morbidity at the voyages is an index of both their state of health and quality of marine officers medical training

Результати проведених в 2009-2010 рр. досліджень по вивченню надання екстреної радіомедичної допомоги морякам у морських і океанічних рейсах свідчать про те, що серед важко хворих і травмованих найбільший відсоток звернень (26,4% випадків) припадало на хірургічні захворювання і травми. На другому місці - нервові та психічні захворювання (16,5%) 13,2% звернень за екстреною радіомедичної допомогою відносяться до серцевосудинних захворювань.Високий відсоток звернень з приводу шкірних та інфекційних хвороб. Оцінена робота офіцерського складу як відповідальних за надання невідкладної допомоги в плаванні.Гарної оцінки гідні 53,28%, задовільною- 23,41%, слабка підготовка відзначена ув 23% випадків. Рекомендовано з одного боку зробити ревізію стану навчання офіцерів в рамках вимог IMO і МОП, з іншого боку- ввести в постійну практику систему періодичного коректування навчальних програм відповідно до вимог конвенції ПМДНВ і поправками Конвенції МОП-2006.

Результаты проведенных в 2009-2010 гг. исследований по изучению оказания экстренной радио медицинской помощи морякам в морских и океанических рейсах свидетельствуют о том, что среди тяжело заболевших и травмированных наибольший процент обращений (26,4 % случаев) приходилось на хирургические заболевания и травмы. На втором месте – нервные и психические заболевания (16,5 %) 13,2 % обращений за экстренной радиомедицинской помощью относятся к сердечно сосудистым заболеваниям. Высок процент обращений по поводу кожных и инфекционных болезней. Оценена работа офицерского состава как ответственных за оказание неотложной помощи в плавании. Хорошей оценки достойны 53,28 %, удовлетворительной – 23,41 %, слабая подготовка отмечена ув 23 % случаев. Рекомендовано с одной стороны произвести ревизию состояния обучения офицеров в рамках требований IMO и MOT, с другой стороны – ввести в постоянную практику систему периодической корректировки обучающих программ в соответствии с требованиями конвенции ПМДНВ и поправками Конвенции МОТ-2006.