Індивідуальний прогноз виживаності хворих з урахуванням проліферації та адгезії пухлинних клітин у хворих на серозний рак яєчника

Abstract

Мета дослідження: провести імуногістохімічне дослідження експресії маркерів адгезії СD44s і проліферації Кі-67 у клітинах серозного раку яєчника (РЯ) та оцінити їх клінічне значення. Об’єкт і методи: операційний матеріал 102 хворих (середній вік 59,3 ± 3,7 року) на серозний РЯ І–ІІІ стадії. Використано клінічні, морфологічний, імуногістохімічний, статистичні методи дослідження. Результати: усі пухлини мали будову серозної аденокарциноми з різною часткою папілярного компонента і солідних структур, варіабельністю атипії та поліморфізму пухлинних клітин. Виділено високо-, помірно- і низькодиференційовані форми РЯ і пухлини з низьким і високим ступенем морфологічної злоякісності. Встановлено міжпухлинну гетерогенність РЯ за експресією маркерів Кі-67 і CD44. Кількість пухлин з високою експресією Кі-67 (> 10%) і CD44 (> 10%) була достовірно більшою у хворих на РЯ низького ступеня диференціювання і високого ступеня морфологічної злоякісності. Виділено молекулярні фенотипи пухлинних клітин РЯ: CD44⁺ Кі-67⁺, CD44⁺ Кі-67^-, CD44^- Кі-67⁺, CD44^- Кі-67^- та показана варіабельність загальної виживаності хворих залежно від молекулярного фенотипу пухлинних клітин. Висновки: для індивідуалізованого лікування і предиктивної оцінки у хворих на серозний РЯ необхідна стратифікація пухлин не тільки за морфологією, ступенем диференціювання ізлоякісності, але й за молекулярним фенотипом, який відображає основні потенції пухлини до росту і метастазування.

Aim was to study expression of adhesion (CD44s) and proliferation (Ki-67) markers serous ovarian cancer cells by immunohistochemistry and to evaluate their clinical sirnificance. Material and methods: 102 surgical specimens of stage I–III serous ovarian cancer (OC), mean age 59,3 ± 3,7. Methods: clinical, morphological, immunohistochemical, statistical. Results: All tumors had serous adenocarcinoma morphology with different quantity of papillar component and solid structures, atypic and polymorphic tumor cells. We allocated high-, moderate- and low-differentiated forms of OC, as well as tumors with low and high degree of morphological malignancy. We found the heterogeneity between OC tumors by expression of Ki-67 and CD44 proteins. Number of tumors with high expression of Ki-67 (> 10%) and CD44 (> 10%) was significantly higher in patients with poorly differentiated OC and high degree of morphological malignancy. We allocated the molecular phenotypes of OC tumor cells: CD44⁺/Ki-67⁺, CD44⁺/Ki-67^-, CD44^-/Ki-67⁺ and CD44^-/Ki-67^- and defined the dependence of patients’ survival from the molecular phenotype of tumor cells. Conclusions: We defined intertumoral heterogeneity of OC by expression of CD44 and Ki-67 and variability of OC patients’ overall survival periods, which depended from the tumor molecular phenotype. Stratification of tumors not only by morphology, degree of differentiation and malignancy, but also according to molecular phenotype is needed for individualized treatment and predictive prognosis of patients with serous OC, because it reflected the underlying potency of tumor to grow and form metastasis.