Нейротоксические гипотезы в этиопатогенезе аутизма

Abstract

Аутизм является собирательным понятием, под которым понимается нарушение развития нервной системы преимущественно в пренатальном, постнатальном периоде и в детском возрасте. В соответствии с принятыми международными требованиями (DSM-V — 2013) диагноз аутизма и расстройств аутистического спектра (ASD) ставится на основе наличия трех категорий психопатологических признаков: нарушений социального взаимодействия, снижения коммуникативности и стереотипности поведения. При этом имеющиеся многочисленные генетические, биохимические и морфофизиологические маркеры используются лишь как вспомогательные, что аргументируется отсутствием надежных и доступных лабораторных тестов. Проведенный метаанализ данных литературы и материалы собственных исследований подтвердили наличие существенного вклада в этиопатогенез аутизма генетических и экологических факторов. Причем, роль тяжелых металлов прослеживается достаточно четко, а ее доказательность аргументируется не только результатами мониторинга экспозиции, но и наличием характерных паттернов нарушения развития и функционирования нервной системы, прежде всего, со стороны нейротрансмиттеров, синапсов, нейроэндокринных дизрапторных эффектов. Это позволяет рассматривать аутизм и ASD в значительном ряде случаев как проявление лежащих в их основе металлонейротоксикозов. Последние по своему генезу представляют весьма наглядный и убедительный пример дизрегуляционной патологии. На основе сделанных обобщений предлагается проведение дальнейших комплексных исследований, которые позволят интегрировать накопленную разрозненную информацию об этом, принявшем эпидемический характер, виде патологии и использовать полученные знания для уточнения существующей классификации, ранней и дифференциальной диагностики, повышения степени доказательности проводимых лечебных терапевтических и восстановительных психологических мероприятий.

Аутизм є збірним поняттям, під яким розуміється порушення розвитку нервової системи, переважно в пренатальному, постнатальному періоді і в дитячому віці. Відповідно до прийнятих міжнародних вимог (DSM-V — 2013) діагноз аутизму і розладів аутистичного спектру (ASD) ставиться на основі наявності трьох категорій психопатологічних ознак: порушень соціальної взаємодії, комунікативних розладів і стереотипності поведінки. При цьому наявні численні генетичні, біохімічні та морфофизиологические маркери використовуються лише як допоміжні, що аргументується відсутністю надійних і доступних лабораторних тестів. Проведений метааналіз даних літератури і матеріали власних досліджень підтвердили наявність істотного внеску в етіопатогенез аутизму генетичних і екологічних факторів. Причому, роль важких металів простежується досить чітко, а її доказовість аргументується не тільки результатами моніторингу експозиції, але і наявністю характерних паттернів порушення розвитку і функціонування нервової системи, насамперед, з боку нейротрансмітерів, синапсів, нейроендокринних дізрапторних ефектів. Це дозволяє розглядати аутизм і ASD у значному ряді випадків як прояв таких, що лежать в їх основі, металлонейротоксікозов. Останні за своїм генезом представляють досить наочний і переконливий приклад дізрегуляціоної патології. На основі зроблених узагальнень пропонуються проведення подальших комплексних досліджень, які дозволять інтегрувати накопичену розрізнену інформацію щодо апоптозу, який прийняв епідемічний характер, і використовувати отримані знання для уточнення існуючої класифікації, ранньої і диференціальної діагностики, підвищення ступеня доказовості лікувальних терапевтичних та відновлювальних психологічних заходів.

Autism is a integral term which refersto a developmental disorder of the nervoussystem, mainly in the prenatal, earlypostnatal periods and childhood. Inaccordance with the requirements of theInternational requirements (DSM-V — 2013)diagnosis of autism and autism spectrumdisorders (ASD) is delivered on the basisof presence of the three categories ofpsychopathological symptoms: impairedsocial interaction, breakdown incommunications, and stereotyped behavior.In this case, the existing numerous genetic,biochemical and morphological markers areused only as auxiliary measures that arguesthe lack of reliable and affordable laboratorytests. Meta8analysis of the literature andmaterials of own researches confirmed thepresence of significant contribution to theetiology and pathogenesis of autismgenetic and environmental factors.Moreover, the role of heavy metals can betraced quite clearly, and its conclusivenessargued not only the results of monitoringof exposure, but the presence of thecharacteristic patterns of developmentaldisorders and functioning of the nervoussystem, primarily by the neurotransmitter,synapses, neuroendocrine disruptoreffects. All this allowed us to considerautism and ASD in a significant number ofcases, as a manifestation of the underlyinginduced by metals neurotoxicosis. The lastone is of its genesis a very illustrative andconvincing example of disregulativepathology. On the basis of integration itbecome available to undertake furthercomprehensive research that will integratethe accumulated fragmentive informationabout the diseases, which taked the formof epidemic, and to use this knowledges torefine the existing classification, put on theearly and differential diagnosis, increasingevidence held medical therapeutic andpsychological rehabilitative measures.