Спонтанное и индуцированное перекисное окисление липидов у личинок Tenebrio molitor после холодовой акклимации

Abstract

Исследовано содержание промежуточных продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ): диеновых конъюгатов (ДК) и кетодиенов у большого мучного хрущака T. molitor на холодочувствительной и холодоустойчивой стадиях онтогенеза. Оценена интенсивность спонтанного и индуцированного перекисью кумила ПОЛ. Показано, что для холодоустойчивых личинок 8-10 возрастов характерно пониженное содержание продуктов ПОЛ в результате холодовой акклимации. Холодоустойчивые личинки обладают способностью “тормозить” процессы ПОЛ, не допуская накопления продуктов окисления кетоновой природы.

Досліджено вміст проміжних продуктів перекисного окислення ліпідів: дієнових кон’югатів та кетодієнів у великого борошняного хрущака T. molitor на холодочутливій і холодостійкій стадіях онтогенезу. Оцінено інтенсивність спонтанного та індукованого перекисем кумілу ПОЛ. Показано, що для холодостійких личинок 8-10 віків характерним є знижений вміст продуктів ПОЛ у результаті холодової аклімації. Холодостійкі личинки мають здатність “гальмувати” процеси ПОЛ, не допускаючи накопичення продуктів окислення кетонової природи.

The content of lipid peroxidation (LPO) intermediates: conjugated dienes and ketodienes, at cold-sensitive and coldtolerant developmental stages in the yellow mealworm T. molitor was investigated. Intensity of spontaneous and cumil peroxide-induced LPO was estimated. It has been shown that cold-tolerant 8-10 instar larvae are characterised by the reduced LPO product level as a result of cold acclimation. Cold-tolerant larvae are able to “hinder” LPO processes preventing accumulation of ketone products.