Формування державної науково-технічної та інноваційної політики на основі розширеної моделі «потрійної спіралі» (держава–наука–промисловість) (коротка інформація про проект)

Abstract

Вступ. В останні роки проблема раціональної організації взаємодії між різними учасниками інноваційного процесу набуває все більшої актуальності. З кінця 1990-х років у розвинених країнах все більше уваги привертає до себе модель так званої «потрійної спіралі» взаємодії в системі «наука—держава—промисловість». Постановка завдання. В рамках реалізації проекту було проаналізовано еволюцію цієї моделі, виявлено особливості формування відповідних зв’язків, виокремлено критерії оцінки ефективності та показники діяльності різних «акторів», що застосовуються. Матеріали та методи. Використано методи статистичного, морфологічного та логічного аналізу, компаративістики. Результати. Особливу увагу було приділено проблемам формування моделі «потрійної спіралі» у країнах, що проходять складний шлях докорінного реформування своїх економік. Показано, що у таких країнах відсутні важливі інституційні елементи, необхідні для успішного функціонування «потрійної спіралі», тому взаємодія між окремими виявляється неефективною, або і зовсім відсутньою. Це призводить до розпаду системи на окремі підсистеми «парної взаємодії», що не сприяє процесам консолідації та суттєво знижує рівень загальної ефективності національної інноваційної системи. Висновки. Розглянуто можливості застосування моделі «потрійної спіралі» в Україні, виявлено основні проблеми та запропоновано відповідні рекомендації щодо створення та подальшої розбудови основних компонентів зазначеної моделі.

Introduction. In recent years, the problem of rational organization of interaction between different stakeholders of the innovation process has become increasingly important. Since the late 1990s, the advanced economies have been paying special attention to the so-called «triple helix» model of interaction in the «science–government–industry» system. Problem Statement. Within the project framework, the evolution of this model has been analyzed, specific features of the formation of appropriate links have been studied, effectiveness assessment criteria and performance indicators for various model «actors» have been identified. Materials and Methods. Methods of statistics, morphological and logical analysis, and comparative studies have been used for the purpose of research. Results. Special attention has been paid to the problems of formation of «triple helix» model in the countries that have been implementing fundamental reforms in their economies. These countries have been shown to have a lack of important institutional elements necessary for successful operation of «triple helix», so the interaction between its individual elements is ineffective or even absent at all. This leads to system disintegration into separate subsystems of «pair interactions» that are not relevant to the processes of consolidation and, in many cases, entails a significant reduction in the overall efficiency of the national innovation system. Conclusion. The final section of the paper contains information about applicability of the «triple helix» model to the Ukrainian realities, identification of the key problems and recommendations regarding the establishment and further development of the core components of the model.

Введение. В последние годы проблемы рациональной организации взаимодействия между различными участниками инновационного процесса приобретают все большую актуальность. С конца 1990-х годов в развитых странах все больше внимания привлекает к себе модель так называемой «тройной спирали» взаимодействия в системе «наука–государство–промышленность». Постановка задания. В рамках реализации проекта, была проанализирована эволюция этой модели, выявлены особенности формирования соответствующих связей, выделены критерии оценки эффективности и показатели деятельности различных «актеров», которые применяются в модели. Материалы и методы. Использовано методы статистического, морфологического и логического анализа, компаративистики. Особое внимание было уделено проблемам формирования модели «тройной спирали» в странах, проходящих сложный путь коренного реформирования своих экономик. Результаты. Показано, что в таких странах отсутствуют важные институциональные элементы, необходимые для успешного функционирования «тройной спирали», поэтому взаимодействие между отдельными элементами оказывается неэффективным, либо и вовсе отсутствует. Это приводит к распаду системы на отдельные подсистемы «парного взаимодействия», что не способствует процессам консолидации и существенно снижает уровень общей эффективности национальной инновационной системы. Выводы. Рассмотрены возможности применения модели «тройной спирали» в Украине, выявлены основные проблемы и предложены соответствующие рекомендации относительно создания и дальнейшего развития основных компонентов указанной модели.