Аналіз розвитку науки України в контексті змін державної наукової політики

Abstract

Запропоновано підхід до періодизації розвитку науково-технологічної системи України протягом останніх 25 років. Залежно від особливостей і умов трансформаційних процесів у науці, зокрема державної наукової та інноваційної політики, а також змін параметрів науково-технічного потенціалу виділено п’ять етапів її розвитку: перший (1991–1994), другий (1994–1999), третій (1999–2005), четвертий (2005–2013), п’ятий (2013–2015). Шляхом докладного аналізу кожного з етапів показано, що заходи влади на перших трьох етапах, спрямовані на створення законодавчо-нормативної бази науки незалежної України, стимулювання науково-технологічної та інноваційної діяльності, розвиток нових структур інноваційного типу, налагодження постійного діалогу влади з науковою спільнотою, запровадження інноваційної моделі перебудови економіки України, на останніх двох етапах були фактично скасовані, у тому числі на підставі так званої «оптимізації», внаслідок чого вітчизняну науку було позбавлено пріоритетного статусу і негативні зміни в ній набули руйнівного характеру; доведено, що визначальним фактором запровадження інноваційної моделі економічного розвитку в Україні є якість політико-економічних інститутів та їх здатність до проведення реальних реформ.

Предложен поход к периодизации развития научно-технологической системы Украины на протяжении последних 25 лет. В зависимости от особенностей и условий трансформационных процессов в науке, в частности государственной научной и инновационной политики, а также изменений параметров научно-технического потенциала выделено пять этапов ее развития: первый (1991–1994), второй (1994–1999), третий (1999–2005), четвертый (2005–2013), пятый (2013–2015). Путем подробного анализа каждого из этапов показано, что меры, предпринятые властью на первых трех этапах и направленные на создание законодательно-нормативной базы науки независимой Украины, стимулирование научно-технологической и инновационной деятельности, развитие новых структур инновационного типа, налаживание постоянного диалога власти с научной общественностью, внедрение инновационной модели перестройки экономики Украины, на последних двух этапах были фактически отменены, в том числе на основании так называемой «оптимизации», вследствие чего отечественная наука была лишена приоритетного статуса и негативные изменения в ней приобрели разрушительный характер; доказано, что определяющим фактором внедрения инновационной модели экономического развития в Украине является качество политико-экономических институтов и их способность к проведению реальных реформ.

An approach to the chronology of the Ukrainian science & technology system development over the latest 25 years is proposed. Five phases in its development are distinguished depending on peculiarities and conditions of transformation processes in R&D, science and innovation policies in particular, and change in the R&D capacity parameters: the first phase (1991 1994),the second phase (1994 1999), the third phase (1999 2005), the fourth phase (2005 2013), the fifth phase (2013 2015). It is shown by in-depth analysis of each phase that measures taken by the government at the earlier three phases and aimed at creating regulatory framework of R&D in independent Ukraine, stimuli for science & technology and innovation, building up new entities of innovation type, setting up continual dialogue of power authorities and the national scientific community, introduction of the innovation-drive model for economic restructuring in Ukraine, were, in fact, lifted at the later two phases, including on the grounds of the so called “optimization”; as a result, the national R&D was denied the priority status, and the negative change in it aggravated to the destructive scale; it is demonstrated that the quality of political and economic institutes and their capacity to pursue real reforms is a critical factor for introduction of the innovation-driven model of economic development in Ukraine.