У статті представлено основні витоки до формування наукового напряму «історія повсякдення». Основу аналізу становлять праці західних науковців, трьох «шкіл»: німецької «Альтагсгешіште», італійської «мікросторіа», французької ...
Виходячи з тези, що фальсифікат є втіленням парадигматичних уявлень епохи, автор намагається на основі зазначеного видання дослідити історіографічні та джерелознавчі уявлення епохи романтизму.
Освещаются возможные подходы к осмыслению картины институционального кризиса историографии как научной дисциплины. Анализируется историография как рефлексивный ландшафт профессионального исторического знания, сфокусированный ...
У статті О.Богдашиної показані нові для другої половини XIX – початку XXст. підходи українських істориків-позитивістів до проблеми існування суспільних законів та закономірностей, їх співвідношення між собою та з законами ...
Висвітлюється проблема розробки цивілізаційної концепції в історичній науці України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Розглядаються основні підходи та аналізується доробок учених-позитивістів.