Казки-“вандрівки” Івана Франка

Abstract

У статті аналізується характер нарації у формі подорожі в казках І.Франка. Наголошується, що герой- мандрівник – надзвичайно поширений персонаж в естетичній системі романтизму – актуалізується у творчості І.Франка, однак уже з неоромантичним забарвленням. Акцентується також увага на архетипі Біди, який безпосередньо пов’язаний із трагічною темою творчості письменника – страдництва народу в умовах колоніальної залежності.

This article focuses upon the type of narration characteristic of Ivan Franko’s travel fairy tales. The researcher shows, that the type of a travelling hero, which was extremely popular in the literature of romanticism, was powerfully re-actualized in the works of I.Franko and thus became a part of the neoromantic paradigm. A special attention is paid to the Misfortune archetype, which is directly linked to Franko’s depainting of the people’s tragic sufferings under colonial circumstances.

В статье анализируется характер нарации в форме путешествия в сказках И.Франко. Подчеркнуто, что герой-путешественник – очень популярный персонаж в эстетической системе романтизма – актуализируется в творчестве И.Франко, правда, представлен уже на неоромантическом уровне. Акцентируется также внимание на архетипе Беды, который непосредственно связан с трагической темой творчества писателя – страданий народа в условиях колониальной зависимости.