Категорія події в рецептивно-комунікативній парадигмі аналізу літературного твору

Abstract

У статті досліджується категорія події в контексті комунікативного та рецептивного підходів до аналізу літературного твору. Комунікативна подія розглядається як хронологічно тягле цілеспрямоване “о-чуження” тексту автором та поступове “о-своєння” його читачем. Такі критерії подієвості зміни в літературному творі, як релевантність та непередбачуваність, розглядаються в їх зв’язку з індивідуальною картиною світу й рівнем підготовленості читача. Пропонується переоцінка сутності “мінус-прийому” в контексті рецептивного підходу: відсутність події у площині художньої дії твору може виступати подією у площині наративній, характеризуючи певний факт у структурі читацького сприйняття.

This article investigates the notion of “event” in the framework of receptive and communicative approaches to literary analysis. Communicative event is understood here as a durative process of the text’s purposeful estrangement by the author and its gradual appropriation by the reader. Such criteria of the literary work’s eventfulness as relevance and unpredictability are analysed here in connection with the reader’s individual worldview and his erudition. The author of the essay proposes his own reassessment of the “minus-device” category from the standpoint of receptive aesthetics: the absence of event in the realm of plot development may function as an event on the narrative plane, thus characterising certain facts in the structure of readers’ perception.

В статье исследуется категория события в контексте коммуникативного и рецептивного подходов к анализу литературного произведения. Коммуникативное событие рассматривается как хронологически протяженное целенаправленное “о-чуждение” текста автором и постепенное “о-своение” его читателем. Такие критерии событийности изменения в литературном произведении как релевантность и непредсказуемость рассматриваются в их связи с индивидуальной картиной мира и уровнем подготовленности читателя. Предлагается переосмысление сущности “минусприема” в контексте рецептивного подхода: отсутствие события в сфере художественного действия произведения может выступать событием в сфере нарративной, характеризуя определенный факт в структуре читательского восприятия.