Вина й відповідальність за Переяславську угоду у драмі

Abstract

Розглянуто шість п’єс про Переяславську угоду 1654 р. (історичну подію, актуальну для України й сьогодні): анонімний твір “Милость Божія” (1729), Осипа Федьковича “Хмельницький” (1887), Михайла Грушевського “Хмельницький у Переяславі” (1907, 1925), Гната Хоткевича “Переяслав” (1929), Олександра Корнійчука “Богдан Хмельницький” (1953) і Володимира Клименка “Богдан” (2000). Основна увага звернена на твір Грушевського. П’єси по-різному кидають світло на цю подію, зокрема на роль у ній головного героя та православних ієрархів. Автори п’єс по-різному бачать мотивацію їхніх учинків і відповідальність персонажів за наслідки договору. Час написання п’єс пояснює нам уявлення авторів про гетьмана. У більшості згаданих творів постать гетьмана демістифікується.

This article deals with six plays about the Treaty of Pereyaslav of 1654 (a historical event which retained its actuality even in today’s Ukraine): the anonymous The Grace of God (1729), Khmelnytsky (1887) by Ossyp Fedkovych, Khmelnytsky in Pereyaslav (1907, 1925) by Mykhailo Hrushevsky, Pereyaslav (1929) by Hnat Khotkevych, Bohdan Khmelnytsky (1953) by Olexandr Korniychuk, and Bohdan (2000) by Volodymyr Klymenko. Hrushevsky’s drama is at the centre of this research. The aforesaid plays provide different interpretations of the event itself as well as of the roles played by its protagonist and by the Orthodox hierarchs. It is quite obvious that the historical situation and the date of a play’s creation had a direct impact on the way the protagonist was portrayed. Most of the plays demystify the Ukrainian hetman.

Рассмотрено шесть драм о Переяславском договоре 1654 года (историческое событие, актуальное для Украины и сегодня): анон. “Милость Божия” (1729), Осипа Федьковича “Хмельницкий” (1887), Михаила Грушевского “Хмельницкий в Переяславе” (1907, 1925), Гната Хоткевича “Переяслав” (1929), Александра Корнейчука “Богдан Хмельницкий” (1953) и Владимира Клименко “Богдан” (2000). В центре внимания произведение Грушевского. В каждой пьесе своя интерпретация Переяславского договора, главного героя и православных иерархов. Авторы пьес по-разному видят мотивацию их поступков и ответственность персонажей за последствия договора. Время написания этих произведений объясняет нам представление авторов о гетмане. В большинстве пьес персонаж гетмана демистифицируется.