Із практики поекземплярного дослідження українських совєцьких видань

Abstract

Серед професійних істориків побутує думка, нібито джерело рукописне засадничо цінніше за джерело друковане. Вважається, що друкованих примірників безконечно багато, і всі вони однакові. Українські совєцькі видання 1920–1941 рр., що зберігаються в державних бібліотеках, як правило, дефектні: на титульних аркушах закреслено прізвища редактора, автора передмови, видерті сторінки. Трапляються відмінності у текстах різних примірників. Пропонується здійснити фронтальний перегляд видань тієї доби при виконанні широкомасштабної державної програми.

Среди профессиональных историков бытует мнение, что источник рукописный принципиально ценнее источника печатного. Бытует мнение, что печатных источников бесконечно много и все они одинаковы. Украинские советские издания 1920–1941 гг. которые хранятся в государственных библиотеках, как правило, дефектны: на титульных страницах зачеркнуты фамилии редактора, автора предисловия, вырваны страницы. Случаются отличия в текстах различных экземпляров. Выход видится в осуществлении фронтального просмотра изданий в русле выполнения широкомасштабной государственной программы.

Professional historians regard that fundamentally a handwritten source is more valuable than a printed one. It is considered that printed copies are infinitely numerous and all are identical. Ukrainian soviet editions of 1920–1941, kept in state libraries, are as a rule, deficient: names of editor, author of preface on title page are crossed off, pages are torn out. Differences happen in texts of various copies. It is suggested to carry out the total revision of editions of those days during implementation of the large-scale government program.