Выявление признаков отдаленной генетической нестабильности в ходе динамического изучения цитогенетических эффектов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС

Abstract

Представлены результаты изучения динамики цитогенетических эффектов в лимфоцитах крови и анализ признаков отдаленной генетической нестабильности у ликвидаторов, обследованных классическим цитогенетическим методом в период с 1986 по 2001 г. Показано, что радиационно-неспецифические хромосомные повреждения составляли существенную часть в спектре ранних цитогенетических эффектов у ликвидаторов и обеспечивали фазу начального плато суммарной частоты аберраций от первых месяцев до 2,5 лет после экспозиции. После активной элиминации аберрантных клеток, с максимальным приближением всех показателей к спонтанному уровню в сроки около 9 лет, наблюдалось достоверное повышение частоты всех видов аберраций с дальнейшей стабилизацией в интервале от 10 до 13 лет после выхода из зоны ЧАЭС. Развитие отдаленной генетической нестабильности у ликвидаторов происходило без какой-либо корреляции с документированной дозой облучения и длительностью пребывания в зоне ЧАЭС.

Представлено результати вивчення динаміки цитогенетичних ефектів у лімфоцитах крові та аналіз ознак віддаленої генетичної нестабільності у ліквідаторів, які були обстежені класичним цитогенетичним методом у період з 1986 до 2001 р. Показано, що радіаційно-неспецифічні хромосомні пошкодження становили істотну частку в спектрі ранніх цитогенетичних ефектів у ліквідаторів і забезпечували фазу початкового плато сумарної частоти аберацій від перших місяців до 2,5 років після експозиції. Після активної елімінації аберантних клітин, з максимальним наближенням усіх показників до спонтанного рівня у строки близько 9 років, спостерігалося вірогідне підвищення частоти всіх видів аберацій з подальшою стабілізацією в інтервалі від 10 до 13 років після виходу із зони ЧАЕС. Розвиток віддаленої генетичної нестабільності у ліквідаторів відбувався без будь-якої кореляції з документованою дозою опромінення і тривалістю перебування в зоні ЧАЕС.

The time-effect relationship for cytogenetic parameters and late genetic instability indices were investigated in liquidators sampled during 1986 - 2001 follow-up study. The radiation-unspecific chromosome damage represented a significant part in the spectrum of early cytogenetic effects and provided the initial plateau of the total aberration yield from the first few months up to 2,5 years after mutagenic exposure. After an active elimination of aberrant cells that ended with maximum approaching of all parameters to the control level in terms about 9 years, the statistically significant increase and subsequent stabilization of each type aberrations frequencies was observed during 10 - 13 years after returning from the Chernobyl zone. The expression of the late genetic instability in liqudators took place without any correlation with registered irradiation dose and duration of staying at Chernobyl.