Семья праболгар в сельской общине салтовской культуры ІХ-Х вв.

Abstract

Праболгары в IX – X веках находились в состоянии оседлости. Данные по реконструкции семьи сельских общин получены в результате раскопок селищ, на которых раскрыто 120 построек, из них – 54 жилища различной конструкции и площади. По размерам жилищ, интерьеру, эколого-бытовым нормам, другим свидетельствам определяются составы семей в пределах 6-9 человек. «Экономический» потенциал семей, их статус в общине изучены по комплексам хозяйственно-бытового, промыслового назначения. По ним определены индивидуальные и коллективные хозяйственные структуры в системах закрытых комплексов, дворов, подворий, амбаров, гончарных мастерских.

Праболгари у IX – X ст. знаходилися у стані осілості. Дані про реконструкції сім’ї сільських общин отримані в результаті розкопок селищ, на яких розкрито 120 будівель, з них – 54 житла різної конструкції та площі. За розмірами жител, інтер’єру, еколого-побутовими нормами, іншими свідоцтвами визначається склад сім’ї у межах 6-9 осіб. «Економічний» потенціал сімей, їхній статут в общині вивчені за комплексами господарчо-побутового, промислового призначення. За ними визначені особисті та колективні господарчі структури в системах закритих комплексів, дворів, подвір’їв, комор, гончарних майстерень.

Proto Bulgarians in the IX – X lived in settlements. The data about reconstruction of the family in rural communities was gained from excavations of the settlements where 120 buildings were discovered, 54 of them – dwellings of various design and area. By size, interior, environmental and utility standards, and other evidences the structure of the family was distinguished within the limits of 6-9 people. «Economic» potential of families, their status in the community were learned by the complexes of economic and household, craft purpose. According to them the individual and collective economic structures in the systems of closed complexes, farms, backyards, warehouses, potteries were distinguished.