Критерий относительной мощности и изгибно-прочностной подход в интерпретации складчатости одиночного слоя

Abstract

Для объяснения наблюдаемых в природе отношений мощности компетентного слоя к длине складки применяется подход, основанный на упругопластическом описании изгиба, в котором для моделирования изгиба за пределом упругости используется касательный модуль деформации. Вводится предположение об одновременной с изгибом потерей прочности вмещающей средой, на основе которого дается привязка длины складки по глубине, учитывающая влияние контраста свойств слоя и вмещающей среды. Оценивается величина доскладчатого деформирования, которая оказывается сопоставимой с упругой деформацией горных пород. Обосновывается роль критерия относительной мощности в определении условия проявления различных форм изгиба и разломно-пластического деформирования.

Для пояснення спостережуваних у природі відношень потужності компетентного шару до довжини складки застосовано підхід, в основі якого лежить пружнопластичний опис вигину та в якому для моделювання вигину використано дотичний модуль деформації. Введено припущення про одночасну з вигином втрату міцності вмісного середовища, на основі якого дано прив'язку довжини складки за глибиною, яка враховує вплив контрасту властивостей шару та вмісного середовища. Оцінено величину доскладчастого деформування, яка виявляється зіставною з пружною деформацією гірських порід. Обгрунтовано роль критерію відносної потужності у визначенні умови прояву різних форм вигину та розломно-пластичного деформування.