От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1

dc.contributor.author	Старостенко, В.И.
dc.contributor.author	Казанский, В.И.
dc.contributor.author	Попов, Н.И.
dc.contributor.author	Дрогицкая, Г.М.
dc.contributor.author	Заяц, В.Б.
dc.contributor.author	Макивчук, О.Ф.
dc.contributor.author	Трипольский, А.А.
dc.contributor.author	Чичеров, М.В
dc.date.accessioned	2010-10-09T19:23:58Z
dc.date.available	2010-10-09T19:23:58Z
dc.date.issued	2010
dc.identifier.citation	От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1 / В.И. Старостенко, В.И. Казанский, Н.И. Попов, Г.М. Дрогицкая, В.Б. Заяц, О.Ф. Макивчук, А.А. Трипольский, М.В Чичеров // Геофизический журнал. — 2010. — Т. 32, № 1. — С. 3-33. — Бібліогр.: 26 назв. — рос.	uk_UA
dc.identifier.issn	0203-3100
dc.identifier.uri	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/12497
dc.description.abstract	В работе выполнен детальный анализ поверхностных структур Кировоградского рудного района и особенностей их глубинного строения. Для Новоукраинского гранитоидного и Корсунь-Новомиргородского рапакиви-анортозитового массивов анализ выполнен по сейсмическим данным на всю мощность коры, а для урановорудных полей по данным глубокого бурения до глубины 3 км. Показано, что Новоукраинско-Корсунь-Новомиргородский плутон был сформирован в два краткосрочных этапа (импульса) магматической деятельности, разделенных длительным промежутком времени. На первом этапе возник внутрикоровый Новоу краинско-Кировоградский гранитоидный, на втором этапе Корсунь-Новомиргородский рапакиви-анортозитовый массив. В процессе совместного анализа геологических и сейсмических данных определился круг вопросов для дополнительного изучения. В первую очередь это особенности глубинного строения Кировоградской и Звенигородско-Анновской зон разломов.	uk_UA
dc.description.abstract	Раніше в Кіровоградському рудному районі був установлений просторовий зв'язок родовищ урану, золота, літію із широтним прогином у рельєфі поділу М. Це відкриття змінило традиційні уявлення про металогенію району і визначило нову проблематику: простеження його поверхневих структур на глибину, включаючи поділ кора - мантія. Із широким залученням даних картувального й глибокого розвідувального буріння детально охарактеризовано поверхневі структури Кіровоградського рудного району, розглянуто співвідношення внутрішньокорового Кіровоградсько-Новоукраїнського масиву, підкорового Корсунь-Новомиргородського масиву й поділу Мохо, зіставлено поверхневі й глибинні структури урановорудних полів й описано вертикальну метосоматичну й рудну зональність великих уранових родовищ.	uk_UA
dc.language.iso	ru	uk_UA
dc.publisher	Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины	uk_UA
dc.title	От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1	uk_UA
dc.title.alternative	Від поверхневих структур до інтегральної глибинної моделі Кіровоградського рудного району (Український щит).1	uk_UA
dc.title.alternative	From surface structures to integral deep model of the Kirovograd ore area (Ukrainian Shield). 1	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
dc.status	published earlier	uk_UA
dc.identifier.udc	550.834:553