Озброєння і тактика гусарської кіннноти у візуальних джерелах першої третини XVI ст.

Abstract

Автор використав широкий спектр іконографічних та писемних джерел з метою встановлення походження, озброєння й тактики легкої кінноти у складі європейських армій, зокрема на теренах Центрально-Східної Європи. Авторська аргументація підкріплена посиланнями на речові джерела. Дослідник доходить висновку, щодо видатного значення творів ренесансової баталістики, як історичних джерел. Він підкреслює, що процеси, які відбувалися у військовій справі Польщі та Литви у першій половині XVI ст., були цілком інтегровані у загальноєвропейські тренди.

Автор использовал широкий спектр иконографических и письменных источников с целью установить происхождение, вооружение и тактику легкой конницы в составе европейских армий, в частности на территории Центальной и Восточной Европы. Особое внимание уделено рассмотрению ренессансного памятника станковой живописи «Битва под Оршей» (1530-1560 гг.). Авторская аргументация подкреплена привлечением вещественных источников. Исследователь приходит к выводу, что в комплексном изучении исторических источников, произведения ренессансной баталистики играют выдающуюся роль. Он подчеркивает, что процессы, происходившие в военном деле Польского и Литовского государств первой половины XVI в., были полностью интегрированы в общеевропейские военные тренды.

Dr. Volodymyr Hutsul used a wide range of iconographic and written sources to investigate the depiction and description of light Balkan cavalry as formation of European troops, especially in Central and Eastern Europe. The author has also studied their arms and armor and related warfare. His research is also accompanied by material sources. Volodymyr Hutsul concluded that a comprehensive study of sources would raise the significance of Renaissance pictorial battle arts as historical sources. Further, he stressed that the development of the warfare of the Polish-Lithuanian Commonwealth, including Polish and Lithuanian Rus in the first half of the 16th century was fully integrated into the pan-European trend and opposed the conceptual separation of the military history of Western Europe from the Central and Eastern European ones, such as those of Poland, Lithuania and Russia.