“Ланцюг часів не рветься”

Abstract

Дмитрові Затонському – 85. Ця фраза, яка в різних варіантах фігурує в більшості вітальних адресів, мало що скаже тим, хто не знайомий з ювіляром – чи то як з особистістю, чи то як із літературознавцем і письменником. Адже за спиною кожної 85-річної людини ціле життя – багате на події або спокійне, яскраве або витримане у притлумлених тонах, відоме багатьом або лише кільком ближнім, але навіть уже з огляду на свою тривалість цікаве, захопливе. Проте не кожен, далеко не кожен ювілей стає подією, що не тільки актуалізує минулі здобутки, а передовсім засвідчує непередбачуваний сюжет життя того, хто сягнув чергової круглої дати, – сюжет, за розвитком якого з неослабним інтересом, із вдячністю й шаною стежать десятки й сотні людей найрізноманітніших професій.