О коэффициентах распада неидеальной плазмы импульсных разрядов в воде при концентрациях электронов 2·10²⁰≥ Ne ≥ 2·10¹⁷смˉ³

Abstract

Приводятся результаты экспериментального определения коэффициентов распада неидеальной водородно-кислородной плазмы импульсных разрядов в воде на стадии релаксации, а также их сравнение с теоретически рассчитанными. Получено расхождение экспериментальных и теоретических результатов. Причем на несколько порядков меньше результаты, полученные экспериментально во всем исследованном диапазоне концентраций электронов 2·10²⁰≥ Ne ≥ 2·10¹⁷смˉ³. С уменьшением концентрации электронов происходит сближение результатов, но полного совпадения нет даже при Ne = 2·10¹⁷смˉ³. Опубликованные к настоящему времени теоретические работы не объясняют наблюдаемое расхождение между теоретическими и экспериментальными значениями коэффициентов распада.

Наведено результати експериментального визначення коефіцієнтів розпаду неідеальної воднево-кисневої плазми імпульсних розрядів у воді на стадії релаксації, а також їхнє порівняння з теоретично розрахованими. Теоретичні результати вище експериментальних значень на кілька порядків у всьому дослідженому діапазоні концентрацій електронів 2·10²⁰≥ Ne ≥ 2·10¹⁷смˉ³. При зменшенні концентрації електронів спостерігається зближення результатів, але повного співпадання немає навіть при Ne = 2·10¹⁷смˉ³. Опубліковані до теперішнього часу теоретичні роботи не можуть пояснити спостережувану розбіжність між теоретичними й експериментальними значеннями коефіцієнтів розпаду

In this work results of experimental definition of factors of disintegration of nonideal hydrogen-oxygen plasma of pulse discharges in water on stages of a relaxation and their comparison with theoretically designed are resulted. Theoretical results are higher than experimental values in all the investigated range of concentration еlectrons 2·10²⁰≥ Ne ≥ 2·10¹⁷смˉ³. With the reduction of electron concentration there is a rapprochement of results, but full concurrence it is impossible even at Ne = 2·10¹⁷смˉ³.The theoretical works published to the present time cannot explain an observable divergence between theoretical and experimental values of factors of disintegration.