Візантійська спадщина Володимира Мономаха в історичній пам’яті

Abstract

Розглядаються різноманітні зв’язки великого князя київського Володимира Мономаха з Візантією, їх осмислення в контексті ідеї візантійської спадщини в московській суспільно-політичній думці XV–XVI ст. Аналізується спорідненість князя по материнській лінії з візантійським імператорським домом, дані письмових і матеріальних джерел про близькість Володимира Всеволодовича до візантійського суспільства й культури, його політичні та військові взаємовідносини з імперією. Робиться висновок про те, що саме завдяки цим, переосмисленим в історичній пам’яті зв’язкам, Володимира Мономаха й було обрано на роль символу російської монархічної влади, рівної за статусом владі візантійських імператорів.

The article is devoted to the diverse relations of Volodymyr Monomakh, prince of Kyiv, with Byzantine, and perceptions about these relations in the context of Byzantium legacy in Moscow social and political thought of 15–16 centuries. The author analyses the kinship of the prince from mother’s side with Byzantium royal house, and data of written and material sources about intimacy of Volodymyr Vsevolodovych with Byzantium society and culture, his political and military relations with Empire. The main idea of the researcher was to show that in large part due to all these relations that had been rethought in historical consciousness, Volodymyr Monomakh was chosen as a symbol of Russian monarchy power that was equal to the power of Byzantium emperors.