Сущность логических парадоксов специальной теории относительности

Abstract

Наиболее известными парадоксами специальной теории относительности (СТО) являются сокращение движущихся масштабов в направлении движения и замедление хода движущихся часов. Предложен вариант модельного описания четырехмерного пространства-времени, в котором логические парадоксы СТО отсутствуют. В данной модели при переходе от «неподвижной» к «движущейся» системе координат и обратно используются только преобразования Галилея, а не преобразования Лоренца. Показано, что логические парадоксы СТО связаны с противоречием, возникающим между реальным физическим явлением и предложенной моделью этого явления, а также некорректным определением понятия времени. Установлено, что координатное и собственное время СТО являются математическими выражениями, определяющими криволинейную координатную сетку четырехмерного пространства-времени.

Найбільш відомими парадоксами спеціальної теорії відносності (СТВ) є скорочення рухомих масштабів у напрямку руху та уповільнення ходу рухомих годин. Запропоновано варіант модельного опису чотиривимірного простору-часу, в якому логічні парадокси СТВ відсутні. У даній моделі при переході від «нерухомої » до «рухомої» системи координат і назад використовуються тільки перетворення Галілея, а не перетворення Лоренца. Показано, що логічні парадокси СТО пов'язані з протиріччям, що виникають між реальним фізичним явищем і запропонованою моделлю цього явища, а також некоректним визначенням поняття часу. Встановлено, що координатний і власний час СТО є математичними виразами, що визначають криволінійну сітку координат чотиривимірного простору-часу.

The most well-known paradoxes of the special relativity theory (SRT) are reduction of the moving scales in direction of the movement and dilation of the rate of the going clock. A variant of a model for the 4D space-time description is proposed with no logical paradoxes of the SRT. In this model, when a fixed coordinate system transforms into the moving coordinates only the Galilean transformations are used instead of the Lorentz transform. It is shown that the logical paradoxes of the SRT are associated with the conflicts between a real physical phenomenon and the proposed model of this phenomenon and with improper definition of a concept of time. It is stated that a coordinate time and an intrinsic time of the SRT are mathematic expressions which specify a curvilinear coordinate grid of the 4D space-time description.