Критерії ефективності управління у складних саморегулюючих соціально-економічних системах мезорівня

Abstract

Розглянуто концептуальні підходи щодо визначення критеріїв оцінки ефективності процесів управління у складних саморегулюючих соціально-економічних системах мезорівня. Встановлено, що критерієм ефективності процесів управління трансформацією соціально-економічних систем на мезорівні є мінімізація економічних і соціальних витрат. Доведено, що реалізувати такий підхід можливо за рахунок створення ефективного механізму управління розподілом факторів виробництва чи іншої діяльності, які є основними чинниками зниження внутрішньогосподарських протиріч і необґрунтованостей соціально-економічної нестабільності регіону, чи окремо взятого підприємства, фірми, незалежно від їх приналежності.

Рассмотрены концептуальные подходы определения критериев оценки эффективности процессов управления в сложных саморегулируемых социально-экономических системах мезоуровня. Установлено, что критериями эффективности процессов управления трансформацией сложных социально-экономических систем мезоуровня является минимизация экономических и социальных вложений. Доказано, что реализация такого подхода возможна посредством создания эффективного механизма управления распределением факторов производства или другой деятельности, которые являются основными при снижении внутрихозяйственных противоречий и необоснованности социально-экономической нестабильности региона в целом, или отдельно взятого предприятия (фирмы), независимо от их принадлежности.

Conceptual approaches to the definition of criteria for evaluating the effectiveness of management processes in complex self-regulating social and economic systems at mesolevel are considered. It was established that the efficiency criteria of processes charged with management of transformation of complex social and economic systems is minimization of economic and social expenditures at mesolevel. It is proved that the implementation of such an approach is possible through the creation of an effective mechanism for controlling the distribution of the production factors or other activities that are essential in reducing intraeconomic contradictions and unsubstantiated socio-economic instability in the region as a whole, or as individual enterprise (company), regardless of their affiliation.