Концепция теплового баланса планеты и глобальное потепление

Abstract

Рассмотрен тепловой баланс Земли в предположении, что мощность лучистой энергии Солнца, поглощаемой планетой, равна ее собственному тепловому излучению. Такой подход позволяет не рассматривать всю цепочку преобразований энергии из одного вида в другой или из диапазона в диапазон. Интенсивность нагрева Солнцем затем сравнивается с антропогенным теплом, выделяемым за счет сжигания топлива. Показано, что тепла, производимого человечеством, вполне достаточно, чтобы привести к росту средней температуры планеты примерно на 1 С за сто лет. Тем самым предлагается возможная причина наблюдаемых изменений климата.

Розглядається тепловий баланс Землі у припущенні, що потужність променистої енергії Сонця, яка поглинається планетою, є рівною її особистому тепловому випромінюванню. Такий підхід дозволяє не розглядати весь ланцюжок перетворень енергії з одного виду в інший чи з діапазону в діапазон. Інтенсивність сонячного нагріву потім порівнюється з антропогенним теплом, яке виділяється при горінні пального. Показано, що тепла, яке вироблено людством, цілком вистчає, щоб призвести до зростання середньої температури планети приблизно на 1 С за сто років. Таким чином, висувається можлива причина змін клімату, що спостерігаються.

The concept of Earth’s thermal balance is used suggesting that the solar irradiance absorbed by the planet is equal to the thermal radiation from the Earth. Such an approach allows for evading the energy transform from one type to another and from one frequency band to another one. Intensity of solar heating is then compared with the antropogenic heat production from different kinds of fuel. It is shown that heat produced by the mankind is quite sufficient for raising the median planetary temperature by approximately 1 centigrade per century. Thus, a new possible cause is named that might be responsible for the global warming.