Функционирование диалогических моделей в "Записках из подполья" Ф.М.Достоевского: диатриба и солилоквиум

Abstract

Цель статьи – изучение особенностей диалогических моделей и структур, отражающих внутреннюю речь героя в повести «Записки из подполья» Ф.М.Достоевского. Это солилоквиум и диатриба, которые восходят к античным жанрам из области серьезно-смехового и модифицируются в народно-карнавальной культуре и литературе Нового времени. Выявлены основные приемы и черты этих форм в структуре текста, а также их трансформационные особенности. Кроме того, отмечено также появление у Достоевского особых гибридных, переходных диалогических жанровых моделей, усиление психологизации, последовательная карнавализация.

Мета статті – вивчення особливостей діалогічних моделей і структур, що відображають внутрішнє мовлення героя у повісті «Записки з підпілля» Ф.М.Достоєвського. Це солілоквіум та діатриба, що походять від античних жанрів з області серйозно-сміхового та модифікуються у народно-карнавальній культурі та літературі Нового часу. Виявлені основні прийоми та риси цих форм у структурі тексту, а також їхні трансформаційні особливості. Крім того, відмічено також появу в Достоєвського особливих гібридних, перехідних діалогічних жанрових моделей, посилення психологізації, послідовна карнавалізація.

The object of article is the study of dialogic models and structures which represent the character's interior discourse in «Notes from Underground» by Fyodor Dostoevsky. These are soliloquium and diatribe which derive from the genres from the field of serious and laughable and are modified in the folk-carnival culture and literature of New Age. There were explored the main methods and features of these forms in the text structure and also their transformational tendences. Furthermore it is significant the appearance of the special hybrid, transition dialogic genre models by Dostoevsky, intensification of psychologisation, consecutive carnivalization (carnivalesque).