Еколого-етологічні адаптації фонових наземногніздних горобцеподібних лісових птахів до трансформованого середовища Лівобережної України

Abstract

На территории Левобережной Украины наиболее уязвимы к трансформации среды стенотопные типично наземно-гнездящиеся виды птиц плотность, которых колеблется от 17 (лесной конек - Anthus trivialis) и 22 (пеночка-трещотка - Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/км² (восточный соловей - Luscinia luscinia). Успешность размножения составляет 50% у лесного конька и 55% у пеночки-трещотки и восточного соловья. У теньковки (Phylloscopus collybitus abietinus) и обыкновенной овсянки (Emberiza citrinella) в процессе эволюции сформировались приспособления к гнездованию в приземном ярусе, где они размещают гнезда в углублении земли, маскируя их травой, или на кустах. Все это позволяет максимально защищать потомство от наземных хищников. Успешность размножения увеличивается от 57% у обыкновенной овсянки до 65% у теньковки, а плотность их составляет 25 и 40 пар/км², соответственно. Зарянка (Erithacus rubecula) для гнездования использует как приземный ярус, природные ниши, так и сооружения антропогенного характера, поэтому имеет высокий показатель успешности размножения (66%), что свидетельствует о значительной пластичности в размещении гнезд в условиях трансформации территории.

На території Лівобережної України найбільш вразливими до умов трансформації середовища є стенотопні типово наземні види птахів, чисельність яких коливається від 17 (щеврик лісовий – Anthus trivialis) та 22 (вівчарик жовтобровий – Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/км2 (соловейко східний – Luscinia luscinia). Успішність розмноження становить 50% у щеврика та 55% у вівчарика жовтобрового й соловейка східного. У вівчарика-ковалика (Phylloscopus collybitus abietinus) та вівсянки звичайної (Emberiza citrinella) у процесі еволюції сформувалися пристосування до гніздування у приземному ярусі – розміщувати гнізда як у поглибленнях на землі, максимально маскуючи їх травою, так і на кущах. Усе це дозволяє максимально захищати потомство від наземних хижаків: успішність розмноження збільшується від 57% у вівсянки звичайної до 65% у вівчарика-ковалика, а чисельність складає 25 та 40 пар/км2, відповідно. Вільшанка (Erithacus rubecula) для гніздування використовує, як приземний ярус, природні ніші, так і споруди антропогенного характеру, тому має високий показник успішності розмноження (66%), що свідчить про значну пластичність у розміщенні гнізд в умовах трансформованих територій.

In Left-bank Ukraine, the most vulnerable to environment transformation are stenotopic typical terrestrial bird species, which abundance ranges from 17 (Tree Pipit Anthus trivialis) and 22 (Wood Warbler Phylloscopus sibilatrix) to 30 pairs / km² (Thrush Nightingale Luscinia luscinia). Breeding success is 50% in the Tree Pipit, and 55% in the Wood Warbler and the Thrush Nightingale. The Chiffchaff (Phylloscopus collybitus abietinus) and Yellowhammer (Emberiza citrinella) in the course of evolution have developed adaptations to nest at near-ground level where they locate nests in land hollows, masking them with grass, or on bushes. This provides maximum protection of their offspring from land predators. Breeding success increases from 57% in the Yellowhammer to 65% in the Chiffchaff, whereas their abundance is 25 and 40 pairs/km² respectively. The Robin (Erithacus rubecula) uses for nesting a near-groun d level, natural niches or man-made constructions, and thus has high breeding success (66%) that is an evidence of a species significant plasticity in nests location under conditions of transformed territories.