«Маскарад тварин» у жартах і пародіях луцьких канцеляристів другої половини XVII ст.

Abstract

У статті аналізується зміст деяких жартівливих актів і пародій, вміщених у луцьких ґродських книгах другої половини ХVІІ ст., де в якості персонажів використано звірів і птахів. Казковість персоніфікованих постатей, використання в якості дійових осіб різних пір року, представників флори і фауни, атмосферних явищ дозволяє зарахувати такі записи до малих літературних форм. Фольклорність у цих актах виглядає поверхнево, в осерді канцеляристських жанрів – пародіювання судової практики, інколи доведеної до абсурду, а також невідповідностей між записом події і самою подією. Квінтесенція цих актів – відображення дійсності у пародійному ракурсі «навиворіт» або «світу навпаки». Автори жартівливих записів брали сюжети насамперед із повсякденного життя, їхніми героями ставали оточуючі і знайомі їм люди з усіма їхніми вадами і порочними вчинками, логікою мислення. Жартівниками були пересічні канцеляристи, які під час виконання своїх професійних обов’язків виявляли художні, літературні, сатиричні таланти. Дослідження супроводжується публікацією 18 документів мовою оригіналів.

В статье анализируется содержание некоторых шуточных актов и пародий, вписанных в луцкие гродские книги второй половины ХVІІ в., где в качестве персонажей задействованы звери и птицы. Сказочность персонифицированных фигур, использование в качестве действующих лиц разных времен года, представителей флоры и фауны, атмосферных явлений позволяет отнести такие записи к малым литературным формам. Фольклорность в этих актах выглядит поверхностно, в центре канцелярских жанров – пародирование судовой практики, иногда доведенной до абсурда, а также несоответствий между записью события и самим событием. Квинтэссенция этих актов – отображение действительности в пародийном ракурсе «навыворот» или «мира наоборот». Авторы шуточных записей выбирали сюжеты прежде всего из повседневной жизни, их героями становились окружающие и знакомые им люди со всеми ихними недостатками и порочными поступками, логикой мышления. Пародистами были обычные канцеляристы, которые во время исполнения своих профессиональных обязанностей проявляли художественные, литературные, сатирические таланты. Исследование сопровождается публикацией 18 документов на языке оригиналов.

The present article offers an analysis of some ludic notes and parodies from Lutsk city records of the latter half of the XVII century that feature animals and birds as their protagonists. The fairytale nature of the anthropomorphized protagonists, anthropomorphization of the seasons, climatic events and representatives of the fauna allows one to classify these notes as smaller literature forms. The folkloric nature of these is only surface-deep, because the clerks’ jokes are mostly aimed at parodying the judicial practices, which are often demonstrated as being patently absurd, and pinpointing the discrepancy between the record and the experienced event. The quintessential nature of these acts lies in the parodic discourse of depicting the world «inside out» or «from the obverse». The authors of these notes were basing their observations on the quotidian life and their acquaintances with all their personality traits, faults, and reasonings. The authors were mostly ordinary clerks who displayed their artistic, literary or satirical talents while doing their work. The appendices to the present article contain 18 unadapted documents.