У статті аналізується Переяславський договір 1654 р. між
козацькою Україною і Московською державою. Робота розділена на три секції: а) передумови цього договору від початку
повстання Хмельницького, особливо відносини між Україною та
Московською державою; b) короткий огляд російської та української історіографії про історико-правовий зміст договору; с)
наслідки договору для зовнішньої і військової політики України
до смерті гетьмана 27 липня (ст. ст.) 1657 р. Автор дійшов
висновку, що Переяславський договір не міг виправдати надії
гетьмана щодо звільнення всіх українських територій від Західного Бугу до кордону з Московською державою. Замість організації військової кампанії проти Корони Польщі в західному напрямі Олексій Михайлович розвивав традиційну російську
політику з кінця XVI ст. стосовно поширення своєї влади в Лівонії й до Балтійського моря.
The article analyses the Treaty of Pereiaslav in 1654 between the
Cossack Ukraine and Muscovy. There are three sections in it:
a) prefaces of the treaty from the beginning of the Khmelnytsky’s
revolt, especially relations between Ukraine and Muscovy; b) an
overview of Russian and Ukrainian historiography on the historical
and juridical content of this treaty; c) consequences of the treaty for
the foreign and military policy of Ukraine till the death of the hetman
on 27 July (o. s.) 1657. The author came to the conclusion that the
Treaty of Pereiaslav couldn’t justify hopes of the hetman about
liberation of all Ukrainian territories from the Buh (Western) River
to the border with Muscovy. Instead of the organizing of the military campaing against Crown of Poland in the western direction Alexei Mikhailovich followed traditional Russian policy from the late 16th century to spread his power to Livonia and the Baltic sea.
