В статье рассматривается методологическая роль понятия менталитета в осмыслении человеческой действительности, понимание которой невозможно без учета глубин духовной сущности человека. Противостоя интеллектуалистической и социологической редукциям, которые не учитывают в полной мере культурно-духовную определенность человека, понятие менталитета акцентирует внимание на нерефлектированных разумом уровнях и явлениях человеческого сознания и духа в целом, а также на том, что к изучению человека следует подходить разнопланово, глубоко проникая в движущие силы (в частности, эмоции) поступков людей. Только такой подход к изучению человеческой истории и культуры позволит рассматривать их как результат жизнедеятельности человека, а также достичь понимания его прошлого, настоящего и будущего.
У статті розглядається методологічна роль поняття менталітету в осмисленні людської дійсності, розуміння якої неможливо без урахування глибин духовної сутності людини. Протистоячи інтелектуалістичній та соціологічній редукціям, які не враховують повною мірою культурно-духовну визначеність людини, поняття менталітету акцентує увагу на нерефлектованих розумом рівнях і явищах людської свідомості і духу в цілому, а також на тому, що до вивчення людини слід підходити різнопланово, глибоко проникаючи в рушійні сили (зокрема, емоції) вчинків людей. Тільки такий підхід до вивчення людської історії і культури дозволить розглядати їх як результат життєдіяльності людини, а також досягти розуміння її минулого, сьогодення і майбуття.
The article considers the methodological role of concept of mentality in understanding of human reality, which is impossible without researching the depth of the spiritual essence of human essence. The concept of mentality focuses on levels and phenomena of the human mind and spirit as a whole, which non-reflective by intelligence, and on the fact that the study of human should be approached diverse, deeply penetrating in driving forces (e.g., emotions) of people's deeds. It’s confronting to intellectualistic and sociological reductions which do not take full account of cultural and spiritual certainty of human mentality. Only this approach to the study of human history and culture allows us to consider them as a result of human activity, and to gain an understanding the past, present and future of its.
