Творческие достижения и биография Л.Н. Толстого (1828–1910) стали предметом изучения и осмысления французских писательниц С. де Бовуар (1908–1986) и М. Барбери, повлияли на концепцию их произведений и оформились рецепцией во французской литературе. С. де Бовуар как рецепцию восприняла семейные отношения Л.Н. Толстого с его женой Софьей с точки зрения положения женщины в маскулинном мире. Опираясь на дневники Софьи Толстой, писательница проанализировала опыт и ощущения этой женщины, которые раскрыла в эссе «Второй пол» (1949). Идею, воплощённую фигурой семейного любовного треугольника, которую создал Л.Н. Толстой в романе «Анна Каренина», имя героини, проблемы существования женщины, утратившей любовь, которая была смыслом её жизни, С. де Бовуар переместила в обстоятельства 2 пол. ХХ в. в романе «Мандарины» (1954). Специфику отношений здоровых людей с умирающими, которые Л.Н. Толстой реализовал в повести «Смерть Ивана Ильича» (1884–1886), С. де Бовуар воплотила в повести «Очень сладкая смерть» (1964). Образы Л.Н. Толстого из романа «Анна Каренина» в приёме завуалированной интертекстуальности использовала М. Барбери в романе «Элегантная ежиха» (2008). Идеи, образы и избранные произведения Л.Н. Толстого выразились рецепцией во французской литературе, что повлияло на своеобразие литературного процесса ХХ в., открыло перспективу взаимосвязи и культурного диалога
Творчі здобутки і біографія Л.М. Толстого (1828–1910) стали предметом дослідження і осмислення французьких письменниць С. де Бовуар (1908–1986) і М. Барбері, вплинули на концепцію їхніх творів та оформилися рецепцією у французькій літературі. С. де Бовуар як рецепцію сприйняла родинні стосунки Л.М. Толстого із його дружиною Софією із точки зору стану жінки у маскулінному світі. Спираючись на щоденник Софії Толстої, письменниця проаналізувала досвід і відчуття цієї жінки, які розкрила в есе «Друга стать» (1949). Ідею, що втілилася фігурою родинного любовного трикутника, яку створив Л.М. Толстой у романі «Анна Карєніна», ім’я героїні, проблеми існування жінки, яка втратила кохання, що було сенсом її життя, С. де Бовуар перемістила в обставини 2 пол. ХХ ст. у романі «Мандарини» (1954). Специфіку відносин здорових людей із помираючими, які Л.М. Толстой реалізував у повісті «Смерть Івана Ілліча» (1884–1886), С. де Бовуар втілила у повісті «Дуже солодка смерть» (1964). Образи Л.М. Толстого із роману «Анна Карєніна» у прийомі завуальованої інтертекстуальності використала М. Барбері у романі «Елегантна їжачиха» (2008). Ідеї, образи та обрані твори Л.М. Толстого відбилися рецепцією у французькій літературі, що вплинуло на своєрідність літературного процесу ХХ ст., відкрило перспективу взаємозв’язку і культурного діалогу.
The creative achievements and the biography of L.N. Tolstoy (1828–1910) became the object of research and interpretation of French writers S. de Beauvoir (1908–1986) and M. Barbery, influenced the conception of their works and took form of reception in French literature. S. de Beauvoir perceived as reception the family relations of L.N. Tolstoy with his wife Sophia from the point of view of woman status in the masculine world. Relying upon the diaries of Sophia Tolstaia, the writer analyzed the experience and feelings of this woman that she exposed in her essay “The Second Sex” (1949). The idea incarnated in the figure of family love triangle created by L.N. Tolstoy in the novel “Anna Karenina”, the name of the heroine, the problems of woman’s existence who lost love that was her purpose of life, were transposed by S. de Beauvoir in the circumstances of the second half of the XX century in the novel “The Mandarins” (1954). The specificity of relations of healthy people with the dying people realized by L.N. Tolstoy in the story “The Death of Ivan Ilyich” » (1884–1886), were implemented by S. de Beauvoir in the story “A very easy death” (1964). The images of L.N. Tolstoy from the novel “Anna Karenina” were used by M.Barbery in the novel “The Elegance of the Hedgehog” (2008) in the device of veiled intertextuality. The ideas, images and selected works of L.N. Tolstoy were represented as the reception in French literature that influenced the literary process of the XX century and opened the new perspective of interrelation and cultural dialogue.
