В статье изучается вопросы о Крымской конференции с точки зрения философского знания. Ялта-45 изучается как историческо-целостный феномен напрямую связанный с миром этики и этикета. Именно этические вопросы стали основными для познания специфики Крымской конференции. Среди выводов автора следует отметить: «Вопрос об этичности Ялтинских соглашений» имеет, как минимум два сегмента. Причем сегментов связанных между собой тематически, но строго разделенных из соображений методологических. Первый сегмент: вопрос этики и этикета. Второй сегмент геополитическая этика крымских событий. Зафиксирована ситуация, когда есть «знание до знаний». Другими словами: есть факт интереса исследователей к проблеме этики, но нет разработанной методологии познания. Об этом свидетельствует массовое использование философских категорий «добро» и «зло», «мораль» и «нравственность», «долг» и «честь».
У статті вивчається питання про Кримську конференції з точки зору філософського знання. Ялта-45 вивчається як історично-цілісний феномен який безпосередньо пов'язаний з миром етики та етикету. Саме етичні питання стали основними для пізнання специфіки Кримської конференції. Серед висновків автора слід зазначити: «Питання про етичність Ялтинських угод» має, як мінімум два сегменти. Причому сегментів пов'язаних між собою тематично, але строго розділених з міркувань методологічних. Перший сегмент: питання етики та етикету. Другий сегмент геополітична етика кримських подій. Зафіксована ситуація, коли є «знання до знань». Іншими словами: є факт інтересу дослідників до проблеми етики, але немає розробленої методології пізнання. Про це свідчить масове використання філософських категорій «добро» і «зло», «мораль» і «моральність», «обов'язок» і «честь».
In this paper we study the question of the Crimea Conference in terms of philosophical knowledge. Yalta-45 is being studied as a holistic phenomenon is directly related to the world of ethics and etiquette. It became the main ethical issues for understanding the specifics of the Crimea Conference. Among note: "The question about the ethics of the Yalta agreements" has at least two segments. And segments linked thematically, but strictly separated from methodological considerations. The first segment: a question of ethics and etiquette. The second segment of the geopolitical events of the Crimean ethics. Showed the situation when there is a "knowledge for knowledge". In other words, there is a fact of interest to researchers and ethics, but there is no knowledge of the methodology. The latter fact is the problem is not so much history as philosophy. This is evidenced by the massive use of philosophical categories of "good" and "evil", "morality" and "morality", "duty" and "honor." Use categories are not philosophers, and historians themselves. However, their use are seen serious methodological errors.
