В статье анализируются состояние и характерное развитие мугамной традиции в стадии
постмодернизма как универсальное духовное явление и форма искусства. Анализ, в целом, проводится в
культурном контексте Восток-Запад, в том числе, на основе принципов художественного мышления
эти двух полюсов. Особо рассматривается развитие азербайджанского мугама в периоды модернизма и
постмодернизма.
У статті аналізуються стан і характерне розвиток мугамной традиції в стадії
постмодернізму як універсальне духовне явище і форма мистецтва. Аналіз, в цілому, проводиться в
культурному контексті Схід-Захід, в тому числі, на основі принципів художнього мислення ці двох
полюсів. Особливо розглядається розвиток азербайджанського мугама в періоди модернізму і
постмодернізму.
Condition of mugham tradition as an universal spiritual phenomenon and a form of art in
postmodernism stage and peculiarity of its development are analyzed in the article. Mugham has come a long
way of development. However, his introverted kernel (batil) has not changed and will not change. Of course it is
easy to assume that in the future will be found many new forms, interpretations, syntheses of mugham.
Generally, the analysis is carried out on Eastern-Western cultural context, as well as on principles of artistic
thinking of both continents. The article especially deals with development of Azerbaijan mugham in modern and
postmodern periods.