В статье дается краткий обзор учебников по истории не только России, но и Китая, Японии,
Испании, Германии, США, стран Прибалтики, Азербайджана, Казахстана и Украины. Проведен анализ
исторического прошлого и современной действительности. Показано преподавание истории, ее задачи с
позиции власти той или иной страны. Проблемы преподавания национальной истории в школах,
колледжах, или Вузах вызывают повышенный интерес не только со стороны специалистов-историков, но
и политиков, общественных деятелей и общества в целом.
Именно обращение к историческому прошлому становится весомым аргументом, в том числе и в военных
конфликтах, помогает понять настоящее, заглянуть в будущее, придать легитимность власти и
обосновать претензии в отношении отдельных независимых государств. Для придания легитимности
своим действиям, правящая элита отдельных государств проявляет повышенное внимание к учебникам
истории, где содержание исторического образования определяется этноцентризмом, который
проявляется в следующих формах: в форме особого внимания к событиям национальной истории; в форме
прямых и многократных оценочных высказываний. Преподавание истории неизменно связывалось с
воспитанием морали и гражданских чувств.
У статті дається короткий огляд підручників з історії не тільки Росії, але і Китаю, Японії,
Іспанії, Німеччини, США, країн Прибалтики, Азербайджану, Казахстану і України. Проведено аналіз
історичного минулого та сучасної дійсності. Показано викладання історії, її завдання з позиції влади тієї
чи іншої країни. Т Проблеми викладання національної історії в школах, коледжах, або Вузах викликають
підвищений інтерес не тільки з боку фахівців-істориків, а й політиків, громадських діячів і суспільства в
цілому.
Саме звернення до історичного минулого стає вагомим аргументом, в тому числі і у військових
конфліктах, допомагає зрозуміти сьогодення, зазирнути в майбутнє, надати легітимності влади та
обгрунтувати претензії щодо окремих незалежних держав. Для додання легітимності своїм діям, правляча
еліта окремих держав проявляє підвищену увагу до підручників історії, де вміст історичної освіти
визначається етноцентризм, який проявляється в наступних формах: у формі особливої уваги до подій
національної історії; у формі прямих і багаторазових оціночних висловлювань. Викладання історії незмінно
пов'язувалося з вихованням моралі і громадянських почуттів.
The article gives a brief review of the textbooks not only on the history of Russia, but also the history of
China, Japan, Spain, Germany, the USA, the Baltic countries, Azerbaijan, Kazakhstan and Ukraine. The analysis of
the historical past and modern reality was conducted. The paper shows the history teaching, its tasks from a
position of the authorities of one country or another. The problems of teaching the national history in schools,
colleges, or higher educational establishments generate an increased interest not only among historians, but
politicians, public figures and society as a whole.
The appeal to the historical past becomes a powerful argument including military conflicts, helps to understand the
present, glance the future, give legitimacy to the authority and prove claims concerning the certain independent
states. To give legitimacy of their actions the ruling elite of the individual states pays increased attention to the
textbooks of history, where the content of historical education is determined by the ethnocentrism, which is shown in
the following forms: in the form of a special attention to the national history events; as well as in the form of direct
and multiple assessed statements.
History teaching has always been associated with the education of morality and civil feelings. The size of the article
does not allow covering all the problems associated with the history teaching in the post-Soviet space.
