Статья посвящена изучению формообразующей роли мифа в творчестве современного
американского писателя Дона Делилло. Использование автором элементов мифа (мифологем)
рассматривается в качестве средства организации художественного текста, что согласуется с
базовыми постулатами лингвосинергетики. Синергетический анализ позволяет рассмотреть несколько
пространственных и временных плоскостей, скреплённых мифом. Уникальность лингвосинергетической
методологии заключается в широком спектре её применения – от анализа отдельно взятого
произведения до изучения всего творческого наследия писателя.
Статтю присвячено вивченню формоутворюючої ролі міфу у творчості сучасного
американського письменника Дона Деліло. Використання автором елементів міфу (міфологем)
розглядається у якості засобу організації художнього тексту, що узгоджується з базовими
постулатами лінгвосинергетики. Синергетичний аналіз дозволяє розглянути декілька просторових та
часових шарів, які скріплені міфом. Унікальність лінгвосинергетичної методології полягає у широкому
спектрі її застосування – від аналізу окремо взятого твору до вивчення усієї творчої спадщини
письменника.
The article is devoted to the study of the formative role of myth in Don DeLillo’s oeuvre. The
authorial use of the myth elements, namely mythologemes, is regarded as a means of text formation. The
inclusion of mythologemes in DeLillo’s novels provokes their self-organization. As a result, fluctuation of time
and space is expressed in hyperlocalization and hyperchronization. On getting into the bifurcation zone, the
narrative time is split into the historic and mythological one that may exist within the same space. The writer
places himself into the centre of the depicted narrative world. It corresponds to the participation principle which
is characteristic of mythology. In his book “The Body Artist”, Don DeLillo uses the linear as long as the cyclic
chronological model, the categories of time and space being the basic notions. The author’s use of the mise en
abyme technique is correlated with the term “fractal” which is widely used in Synergetics. The linguosynergetic
approach to literary analysis cannot be overestimated in overcoming the Postmodern deconstruction. The
traditional literary analysis regards any Postmodern text as a discrete formation, whereas the synergetic
analysis allows to study several spatial and temporal layers that are connected with a myth as a formative
element. The linguosynergetic methodology is unique due to the spectrum of its use, as the analysis of any single
novel may be combined with the complex analysis of the whole oeuvre.
