Политика царской России и советской власти направленная на разложение мусульманского
социума, уничтожение национальных интеллектуальных памятников в Крыму оказалась одной из причин
нарушения культурно–онтологической эволюции крымскотатарского народа. Спустя полвека после
депортации народ вернувшись на Родину, продолжил борьбу за свои права. При этом силы были направлены
не только на решение проблем социально–экономического плана, но и на переосмысление духовно–
патриотического потенциала. Здесь, огромную роль сыграли сохранившиеся до наших дней образцы
национальной периодической печати конца XIX и начала XX века. Их миссия, прежде всего, заключается в
консолидации тюрок–мусульман, а в частности крымскотатарского народа. Сегодня, при детальном
анализе упомянутой довоенной периодики перед исследователем возникают новейшие темы и возможности
их разработок. Сюда входит и вопрос о влиянии крымскотатарской диаспоры на культурную жизнь Крыма
обозначенного периода.
Політика царської Росії і радянської влади, яка була спрямована на розкладання мусульманського
соціуму, знищення національних інтелектуальних пам'ятників у Криму виявилася однією з причин порушення
культурно–онтологічної еволюції кримськотатарського народу. Через півстоліття після депортації народ,
повернувшись на Батьківщину, продовжив боротьбу за свої права. При цьому сили були спрямовані не тільки
на вирішення проблем соціально–економічного плану, але і на переосмислення духовно–патріотичного
потенціалу. Величезну роль зіграла національна преса кінця XIX і початку XX століття, зразки якої збереглися
до сьогодні. Її місія, передусім, полягає в консолідації тюрків–мусульман, зокрема кримськотатарського
народу. Сьогодні, при детальному аналізі згаданої довоєнної періодики, перед дослідником виникають нові
теми та можливості їх розробок. Сюди входить і питання про вплив кримськотатарської діаспори на
культурне життя Криму зазначеного періоду.
Policy of Tsarist Russia and the Soviet government that was focused on the degradation of the Muslim
society as well as the destruction of national monuments of intelligence in the Crimea was one of the causes of
violation of the cultural and ontological evolution of the Crimean Tatar people. Having returned to their homeland half
a century after the deportation the people continued to fight for their rights. At the same time the efforts were aimed not
only at the social and economic problems, but also at the reconsideration of the spiritual and patriotic potential. In this
case the models of national periodicals of the late XIX and early XX century played an important role. Their mission is
in consolidating of the Muslim Turks, and in particular, the Crimean Tatar people. Taking into account a detailed
analysis of the mentioned pre–war periodicals there are new themes and their possibilities for their developments for
the researcher. It also includes a question about the impact of the Crimean Tatar Diaspora onto the cultural life of the
Crimea of the mentioned period.
