Дане дослідження присвячене вивченню жанру шпигунського роману в західноєвропейському
літературознавстві періоду 40–80 рр. ХХ століття. Цей жанр виявився самим підходящим для
вираження ідеології « холодної війни». У західній пресі й у художній літературі цих десятиліть
створювався й культивувався образ ворога, якого викривають і перемагають захисники системи.
Данное исследование посвящено изучению жанра шпионского романа в западноевропейском
литературоведении периода 40–80 гг. ХХ века. Этот жанр оказался самым подходящим для выражения
идеологии «холодной войны». В западной печати и в художественной литературе этих десятилетий
создавался и культивировался образ врага, которого разоблачают и побеждают защитники системы.
This research work is dedicated to studying the genre of the spy novel in West European literary
criticism of the 40–80th of the XX century. This genre turned out to be the most suitable for expressing the
ideology of “cold war”. In western mass media and literature of these years the image of the enemy who is
found and fought was made up and cultivated.
In the western as well as in the former USSR mass media and in belles–lettres of these decades the negative
picture of the opponent was drawn, the opponent who is unmasked and punished by the defenders of the system.
The detective literature which goes as far back as the previous century, as the romanticism epoch, when the
protagonists were divided into “black” criminals and “white” with no spot noble heroes, has saved its contrast
till nowadays. The only thing is that the place of a former robber or a murderer was occupied by the agent of aforeign state. Under condition of “cold war” such agent was practically always the spy from the socialistic
countries with his command and as his antagonist a noble hero was usually the representative of the state
intelligence service, the defender of the social and political system, and the spokesman of its ideology.