В статті висвітлено роль краєзнавчої роботи у
формуванні вітчизняної археологічної науки в першій третині ХХ ст.; аналіз археологічних досліджень в рамках регіональних краєзнавчих та наукових товариств при ВУ АН. З’ясовано стан системи
охорони археологічних пам’яток. Визначено внесок
окремих представників науки в археологічні дослідження краю у першій третині ХХ ст.
В статье освещается роль краеведческой работы
в формировании отечественной археологической
науки в первой трети ХХ ст.; анализ археологических исследований в рамках региональных краеведческих и научных обществ при ВУАН (Одесского,
Николаевского и Херсонского), а так же системы
краеведческих музеев (Николаев, Херсон, Одесса)
и созданных при них обществ любителей старины.
Определено состояние системы охраны археологических памятников. Выделено значение вклада отдельных представителей науки в археологическое исследование края в первой трети ХХ ст. Проанализировано их научное наследие.
The article highlights the role of local history
in the formation of national archaeological science
in the first third of the twentieth century. Author
analyzes the archaeological research in the framework
of regional lore and scientific societies for
YUAN (Odessa, Mykolayiv and Kherson); museums
(Mykolaiv, Kherson, Odessa) and antiquity
societies. Paper defines the system of archaeological
sites protection. It clarifies the status of conservation
and determines the contribution of individual
representatives in archaeological research
area in the first third of the twentieth century.