Стаття присвячена розгляду особливостей російської антикварної практики як
імперського контексту подібного українського явища другої половини XVIII – середини
XIX ст. На прикладі антикварних гуртків М. П. Румянцева і О. І. Мусіна-Пушкіна розкриваються основні форми, напрями, фактори та результати діяльності російських антикваріїв, висвітлюються їхні інтелектуальні зв’язки, визначаються специфіка і
шляхи формування та використання приватних колекцій джерел.
Статья посвящена рассмотрению особенностей российской антикварной практики
как имперского контекста подобного украинского явления второй половины XVIII –
середины XIX ст. На примере антикварных кружков Н. П. Румянцева и А. И. Мусина-Пушкина раскрываются основные формы, направления, факторы и результаты деятельности российских антиквариев, освещаются их интеллектуальные связи,
определяются специфика и пути формирования и использования частных коллекций источников.
The article devoted to the consideration features of the Russian antique practices as the
imperial context of the similar Ukrainian phenomenon in the second half of the XVIII – in
the middle of the XIX century.