Запропоновано теорію довготривалої пошкоджуваності для шаруватих матеріалів з фізично нелінійними компонентами. Процес пошкоджуваності компонентів моделюється утворенням стохастично розташованих мікропор. Критерій руйнування одиничного мікрооб'єму характеризується його довготривалою міцністю, обумовленою залежністю часу крихкого руйнування від ступеня близькості еквівалентного напруження до його граничного значення, що характеризує короткочасну міцність за критерієм Губера – Мізеса, яке приймається випадковою функцією координат. Для довільного моменту часу сформульовано рівняння балансу пошкодженості (пористості) фізично нелінійних компонентів матеріалу. Побудовано алгоритми обчислення залежностей мікропошкоджуваності від часу, макронапружень від часу, а також відповідні криві. Досліджено вплив нелінійності зв'язуючого на криві макродеформування і пошкоджуваності матеріалу.
For the laminated materials the theory of long damageability in the case of physically nonlinear components is proposed. The process of damageability of components is modeled by appearance in them of the stochastically located micropores. The criterion of destruction of individual microvolume is characterized by its long-term durability determined by dependence of time of brittle destruction on a degree of closeness of an equivalent stress to its limiting value. This value describes the short-term durability by the Huber – Mises criterion, which is assumed the stochastic function of coordinates. For the of time, the equation of damageability (porosity) balance of physically nonlinear components is formulated. The algorithms of calculation of dependences of their microdamageability on time, macrostresses on time and also corresponding curves are constructed. An influence of binder nonlinearity on macrodeformations curve and damageability is investigated.
