Аналіз визначень релігії за допомогою критерію "Поняття з нульовою денотацією у дійсному світі"

Abstract

У статті розглянуто загальні проблеми функціонування теорії визначення на території релігієзнавства. Визначення розглядається не тільки як формальна специфікація об’єктів та/або операція дескрипції інтенсіональних маркерів поняття, але й як 1) складова епістемологічної процедури експлікації невідомого (можливого) за допомогою достовірного (дійсного); 2) форма дискурсу, що імплікує конвенції. Перевагу віддано контекстуальним визначенням з «відкритим» дефінієнсом. Запропоновано новий критерій типології понять. Розроблену типологію використано для аналізу дефініцій поняття «релігія».

В статье рассмотрены общие проблемы функционирования теории определения на территории религиоведения. Определение рассматривается не только как формальная спецификация объектов и/или операция дескрипции интенсиональных маркеров понятия, но и как 1) составляющая эпистемологической процедуры экспликации неизвестного (возможного) с помощью достоверного (действительного); 2) форма дискурса, имплицирующая конвенции. Преимущество отдано контекстуальным определениям с «открытым» дефиниенсом. Предложен новый критерий типологии понятий. Разработанная типология использована для анализа дефиниций понятия «религия».

General problems of the theory of definition’s functioning in the sphere of religious studies are considered. A definition is treated not only as a formal specification of objects and/or descriptive operation of a notion’s intensional markers, but also as: 1) a constituent of the epistemological procedure of the unknown’s (the possible) explication with the help of the trustworthy (the real); 2) a form of a discourse which implies conventions. Contextual definitions with an «open» definiens are preferred. A new criterion of notions’ typology is suggested. The elaborated typology is used for the analysis of the notion «religion».