Просторові та палеоекологічні дослідження південноруських земель: результати, нові підходи та перспективи

Abstract

У роботі розглядаються історія появи, становлення, та методичні витоки сучасного розвитку просторово-екологічного напрямку у вітчизняній археологічній науці. Аналізуються основні результати історико-археологічного та просторово-екологічного дослідження Східної Волині V—XIII ст. та подальша стратегія спеціального вивчення двох давніх історичних утворень, що сформувалися на території колишньої території древлянського союзу племен — Болохівської Землі та Овруцької волості в межах Київської Землі — князівства. Розглядаються основні результати, методичні особливості, дослідницькі програми, стратегія вивчення обох відповідних комплексних дослідницьких проектів — Овруцького та Болохівського. Окреслюються методологічні та методичні засади та необхідність використання поняття історико-соціального організму давнини (ІСО), та розглядається науковий потенціал та стратегія комплексних історико-археологічних просторово-екологічних досліджень ІСО середньовіччя на основі проектного підходу.

Рассматриваются различные аспекты в истории появления, становления, методических истоков современного развития пространственно-экологического направления в отечественной археологической науке и роль отдельных учёных в этих процессах (археологи В.П. Петров, Н.М. Кравченко, отечественные географы и ландшафтоведы).

The paper reviews different aspects of appearance, coming into being, and development methods of modern spatial and ecological direction in native archaeology science. Also, the role some of the researchers in these processes is determined. These are such archaeologists as V.P. Petrov, N.M. Kravchenko, our physiogeographers and landscape researchers.